вівторок, 18 серпня 2015 р.

Вартість оренди землі та земельного податку в місті Кременчуці: правовий, економічний, та соціальний аспекти.

Отримав повідомлення від в.о. прокурора міста Кременчука Станіслава Торопчина, про те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про факти порушень чинного законодавства при прийнятті рішення Кременчуцької міської ради від 30.01.2015 «Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 року «Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року № 94-908 вих. 12 на рішення міської ради від 24.11.2009 року «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області», згідно якого у період з 01.01.2015 року нормативно-грошова оцінка земель діє у розмірі 70% від затвердженої нормативно-грошової оцінки.
Нагадаю, що 25.05.2015 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області під головування судді Середи А.В. під час розгляду адміністративної справи № 524/2398/15-а за позовом прокуратури м. Кременчука до Кременчуцької міської ради Полтавської області, прийняв постанову, якою визнав незаконним та скасував вказане рішення.
При цьому судом було встановлено, що 24 листопада 2009 року Кременчуцькою міською радою Полтавської області прийнято рішення «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області», яким зазначена технічна документація затверджена. Чинне законодавство України не містить правових норм, що встановлюють повноваження та способи, відповідно до яких є можливим встановлення будь-яких коригуючих коефіцієнтів до затвердженої у встановленому порядку технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Тому рішення Кременчуцької міської ради від 30.01.2015 «Про внесення змін до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 29.05.2012 року «Про розгляд протесту прокурора м. Кременчука від 23.01.2012 року №94-908 вих. 12 на рішення Кременчуцької міської ради від 27.12.2011 року «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.11.2009 року «Про затвердження технічної документації з нормативно-грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області» прийнято радою з перевищенням наданих Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень та у спосіб, що не передбачений законодавством України. Приймаючи вказане рішення, Кременчуцька міська рада визначила, що коригуючий коефіцієнт 0,70 застосовується до нормативної грошової оцінки земель у період з 01.01.2015 року. В такий спосіб Кременчуцька міська рада безпідставно внесла зміни до базового елементу плати за землю та орендної плати за землю, а саме - у нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка згідно ст. 271 ПК України є базою оподаткування. Вказану правову позицію прокуратури м. Кременчука Полтавської області було підтримано заступником міського голови - начальником фінансового управління – Неїленко Тетяною Григорівною, яка була допитана в якості свідка в судовому засіданні.
Крім того в судовому засіданні встановлено, що проект вказаного рішення (а.с.11), поданий головою депутатської групи «Кременчук» Сазоновим О.Ю. по невідомим суду обставинам, на погодження до заступника міського голови-начальника фінансового управління Неїленко Т.Г. - не подавався, що є істотним порушенням Регламенту Кременчуцької міської ради.
Крім того встановлено, що з шести віз на погодження, чотири підписанти не погодилися з вказаним проектом, а начальник управління земельних ресурсів Безверха І.О. наклала свою резолюцію наступного змісту : «Даний коефіцієнт не передбачений чинним законодавством та суперечить ЗУ “Про оцінку земель” та Податковому Кодексу України”.
Не дивлячись на вказані зауваження та грубі порушення Регламенту Кременчуцької міської ради, вказаний проект був винесений на сесію та затверджений в первісному вигляді у відповідному рішенні, що було оскаржене (а.с. 9-10). На підставі встановлених обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку, що під час прийняття оспорюваного рішення, Кременчуцька міська рада порушила встановлений діючим законодавством України принцип стабільності податкового законодавства, а також Регламенту Кременчуцької міської ради, а саме :
положення ст. 27 Бюджетного кодексу України передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, то до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно зі ст. 284 Податкового кодексу України, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.
Суд обґрунтовано критично оцінив доводи представника Кременчуцької міської ради Полтавської області Мазур О.В. про те , що вказане рішення було прийнято Кременчуцькою міською радою Полтавської області з метою послаблення податкового навантаження на підприємства м. Кременчука в зв'язку з кризою та нестабільною економіко-політичною ситуацією в країні, так як діючим законодавством України не передбачено внесення змін до законодавчих актів України, які діють в правовому просторі країни та мають певний, встановлений порядок його застосування за рішенням органу місцевого самоврядування або ініціативи місцевих депутатів. Інших доказів на підтвердження своїх доводів представник Кременчуцької міської ради Полтавської області Мазур О.В. до суду не надала і суд їх не встановив.
Таким чином, судовим рішення встановлені чисельні факти порушень діючого законодавства з боку голови депутатської групи «Кременчук» Сазонова Олега Юрійовича, інших службових осіб Кременчуцької міської ради, які призвели до недоотримання громадою міста Кременчука бюджетних надходжень в розмірі близько 4 мільйонів гривень, а в разі б нереагування з боку прокуратури м. Кременчука на вказані порушення, бюджет м. Кременчука недоотримав би близько 23 мільйонів гривень.
Однак, суд своєю постановою дав лише адміністративно-правову оцінку діям вказаних вище осіб, а не кримінально-правову. На мою думку, в діях голови депутатської групи «Кременчук» Сазонова Олега Юрійовича, інших службових осіб Кременчуцької міської ради вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Сподіваюся, що правоохоронні органи належним чином проведуть досудове розслідування вказаних дій керівника “Опозиційного (читай “Окупаційного”) блоку Полтавської області Олега Сазонова, який разом зі своїми подільниками із “Рідного міста” та позафракційними пропхав це рішення під виглядом бажання підтримки бізнесу.
Але виникає питання, який бізнес підтримує вказане рішення? Не секрет, що всі більш-менш ласі шматки землі в місті вже давно поділені, доводити цей факт немає необхідності, процес виділення земельних ділянок учасникам бойових дій на Сході (і не тільки) чітко показав, наскільки важко знайти у місті будь-яку вільну земельну ділянку. Землі поділені так, що ветеранам АТО нашими “мудрими” міськими керівниками в особі заступника міського голови і керівника виборчого штабу міста Кременчука від “Окупаційного блоку” на виборах до Верховної Ради України восени 2014 року Геннадія Музики пропонувалося виділити отруєні землі біля Деївського сміттєзвалища, проти чого повстала громада, після чого почала діяти робоча група, яка до цього часу не може розібратися з залишком вільних земель та з порядком жеребкування бажаючих отримати свою земельну ділянку і це при тому, що навіть в м. Києві вже давно земельні ділянки виділяються. Сподіваюся, що місцеві вибори трішки притиснуть певні місця наших можновладців і процес буде запущений.
Виникає питання, яку користь від власників та володільців земельних ділянок має громада? І знаходимо невеселу відповідь, що громада в багатьох випадках має реальне ухилення від сплати орендної плати або земельного податку, часткове чи повне, всіх наших дуже і не дуже поважних місцевих еліт під будь-яким приводом. Одні ховаються за комунальні підприємства, інші за допомогою невведення в експлуатацію будівель, треті придумують свої способи ухилення від сплати коштів, але в цілому майже весь політичний і економічний бомонд за землю громади не платить або зовсім або платить в розмірах, значно нижчих, ніж це мало бути. Хто не зміг придумати схеми ухилення від сплати земельного податку чи оренди або не має можливості такі схеми застосувати через добрих “своїх” депутатів пропхнули вказане рішення і сплачують земельний податок чи орендну плату в розмірі 70% від того, який мали б сплатити.
Чи можна назвати правильним такий стан? На мою думку, ні. Дефіцит земельних ділянок говорить про те, що за неї готові платити. Чи є в місті мешканці, підприємці чи підприємства, які можуть сплачувати за землю повну вартість. Знову ж таки, незважаючи на кризу і спад виробництва, не можна сказати, що кількість заможних осіб знизився? Особливо викликає подив, коли людина мешкаючи в чотириповерховому, а якщо брати з цокольним, в п'ятиповерховому будинку в центрі міста, в якому можна реально розмістити від 8 до 16 сімей, мешкає разом лише з кількома членами родини (я маю на увазі колишнього голову Полтавської ОДА Віктора Бугайчука), не може сплатити орендну плату за землю. Я не можу в це повірити.
Вважаю, що будь-яке звільнення від сплати за користування землею громади має вирішуватися окремим рішенням міської ради і при наявності дуже вагомих арґументів, особливо, якщо йдеться про земельну ділянку в центральній частині міста. Дуже мало незаможних людей мають можливість володіти землею в центрі. А згідно зі ст. 13 Конституцією України “власність зобов'язує”. Тож маєш статки, сплати за землю і користуйся своїм багацтвом на своє задоволення. В місті є маса людей, які не завжди можуть придбати хлібину і переночувати з дахом над головою. Тож, коли ти поставив гараж серед двору багатоповерхівки поряд з дитячим майданчиком, то заплати будь-ласка громаді за своє задоволення не їхати на околицю міста в гаражний кооператив, щоб потім поїздити годинку у своїх справах.
Висока вартість плати за землю не тільки дає можливість поповнити місцевий бюджет, але віднайти вільні землі. Хто не захоче сплачувати за землю, свої земельні ділянки повертає громаді. Ці земельні ділянки можна буде продавати або здавати в оренду за допомогою земельних аукціонів, які в місті ще ні разу не проводилися, хоча ці аукціони є величезним резервом не тільки поповнення бюджету, але й більш раціонального і правильного використання земльних ресурсів.
Виникає питання про сплату за землю великими підприємствами, на яких працює багато мешканців міста. Знову ж таки питання потрібно вирішувати щодо кожного підприємства окремо, відкрито і публічно, бажано провівши напередодні громадські слухання. Тут треба врахувати дуже багато чинників, знайти певний баланс інтересів, щоб з одного боку громада мала гроші для підтримки своєї життєдіяльності, а з іншого, щоб підприємства могли працювати і плата за землю не робила їх банкрутами. Те ж саме слід робити з мешканцями, які в силу незадовільного майного стану не в змозі сплачувати за землю повністю або частково.
Вважаю, що це буде справедливо з усіх точок зору. Пропоную громаді долучитися до дискусії.


19.08.2015 року                                                                                                                Олег Савченко