понеділок, 12 листопада 2018 р.

Жеваго ставить на Медведовського?


Нещодавно зовсім випадково виявив в своїй поштовій скриньці рупор Костянтина Жеваго -  "Кременчуцьку газету" від 01.11.2018 року за № 44 (134).  Щоб не смітити, вирішив забрати цю макулатуру, хоча читати не було ніякої зацікавленості. Навіть не заглядаючи на сторінки цього видання, можна було наперед сказати про основний зміст написаного, суть якого зводилася до того, яка погана влада в м. Кременчуці, яка, навпаки, гарна влада в м. Горішні Плавні, а також, що в м. Кременчуці має бути така влада, як в м. Горішні Плавні, тобто така, яка б задовольняля Костянтина Жеваго. Переглянувши це видання, лише отримав підтвердження в своїх припущеннях і мав намір використати цю газету за найкращим для неї призначенням - розпалити піч в своєму будинку за містом, але звернув увагу на сторінку "6", яка майже повністю була присвячена колищньому віце-мерові м. Кременчука Валерію Медведовському та очолюваній ним ГО "Наш дім - Кременчук". 
Мені стало цікаво, якими ж здобутками буде хвалитися В. Медведовський, бо, особисто мені, останнім часом, він запам'ятався тільки тим, що з'їздив на молитовний сніданок до президента США Дональда Трампа, про що на телеканалі "Візит" був присвячений цілий сюжет. Щодо старих "заслуг", то ще в 2015 році я особисто звертався в прокуратуру м. Кременчука, щоб там провели розслідування про те, що на території "Кременчукводоканалу" за розпорядженням В. Медведовського збирались тітушки та відправлялися на Майдан під час Революції Гідності. Розслідування велося, на жаль, так, що жодній особі так і не було повідомлено про підозру, не дивлячись на мої неодноразові скарги. Щодо інших "заслуг", то мешканці міста можуть згадати, як під час керівництва "Водоканалом" працівникам затримували зарплату, списувалися величезні кошти на неефективні роботи, які виконували працівники "Водоканалу", але гроші отримували якісь фірми з інших міст тощо. Те ж саме можна сказати за часи, коли В. Медведовський став віце-мером. Особисто для мене він був прикладом чиновника-дерибанщика і разом з іншим колишнім віце-мером Геннадієм Музикою вони складали цікаву компанію, яку нарешті вдалося усунути від владного корита в 2015 році. Здавалося б, що після таких подій громадськість міста забуде про цього кадра команди Януковича. І хоча в моїй душі було певне незадоволення від того, що так і не вдалося його притягнути до відповідальності за вчинення дерибанів та відправки тітушок, але, з іншого боку, я тішився тим, що більше його не буде на високих посадах в Кременчуцькій міськраді.
Однак, пан Жеваго вважає інакше і вперто пхає В. Медведовського на політичний олімп м. Кременчука, але вже, швидше за все, в мерське крісло. Раніше я вважав, що таку роль Жеваго відводив Геннадію Іваняну, але, мабуть, щось не склалося. Як на мене вся справа в тому, що Геннадій Музика, який керував виборчою кампанією ставлениці Жеваго на мерське крісло в 2015 році Ірини Дроздової і який добросовісно її програв, незважаючи на необмежене фінансування з боку К. Жеваго, недолюблював Г. Іваняна. Втім як і Г. Іванян так само ставився до Г. Музики. Для Г. Музики В. Медведовський є більш прийнятна фігура на крісло мера. За собою він залишає роль "сірого кардинала", тобто фактичного керівника міста. В цій компанії Оксана Піддубна, яка, після виключення з фракції "Укропу" опинилася теж команді прихильників Жеваго, стала основним рупором критики проти міського голови Віталія Малецького і його команди. Однак, для Г. Музики вона теж є неприйнятним варіантом на посаді міського голови, бо не потерпить його як "сірого кардинала", а буде намагатися всі потоки зосередити в себе. Крім того, О. Піддубна не є командним гравцем, а без команди їй нема на що сподіватися, крім депутатського крісла. Ще раз наголошую, це мої припущення, які я роблю на основі наявної в мене інформації, але я не сумніваюсь в їх істинності. А те, що саме Геннадій Музика, незважаючи на поразку в 2015 році, займається безпосереднім керівництвом впровадження політичних планів К. Жеваго в м. Кременчуці, ні для кого не є таємницею.
Тож для К. Жеваго та Г. Музики наступний мер міста Кременчука - Валерій Медведовський? Через два роки побачимо, наскільки мої припущення вірні.
Чим же вирішив похвалитися В. Медведовський на сторінках газети, яку повністю контролює його давній приятель Г. Музика. Як на мене, тим, що привласнив чужі заслуги. Так, В. Медведовський хвалиться тим, що юристи його ГО надають безкоштовну юридичну допомогу. Не знаю, кому ці юристи допомогли, але за весь час, коли відкрився офіс ГО "Наш дім - Кременчук", я ні разу там не бачив людей, які б заходили, або виходили з цього приміщення, а про групи людей взагалі не має підстав говорити. Я сам займаюся правничою діяльністю, але ні разу не зустрічав людей, яким би надавалася правова допомога в цій організації. На підтвердження цієї думки можу вказати, що жожної особи, яка б дійсно була задоволена юридичною допомогою чомусь не було в рекламній статті вказано. 
Далі в своєму рекламному опусі В. Медведовський хвалиться своєю боротьбою проти підняття тарифів на комунальні послуги.  І знову мені стає смішно. По-перше, ця боротьба є свідомим популізмом, тому що ніхто не буде працювати собі в збиток, а по-друге, цим займалися депутати міської ради, маса громадських організацій, багато громадських активістів і серед них чомусь ні разу не було помітно ГО "Наш дім - Кременчук", а В. Медведовського тоді взагалі ніхто не бачив. 
І нарешті В. Медведовський згадав за учасників війни на Сході. Так, він стверджує, що ГО "Наш дім - Кременчук" надає підтримку дітям-сиротам, ветеранам АТО, Збройних Сил, інвалідам війни, учасникам бойових дій, родинам загиблих учасників АТО. Хотілося б спитати тих, хто мене читає із вказаних вище осіб: ви хоч колись отримували допомогу від цієї організації? І знову в цій рекламі не названо конкретних прізвищ, що дає підстави сумніватися в правдивості інформації. Втім, є виключення. Названо два прізвища, але складається враження, що В. Медведовський та його компанія, як кажуть "примазалися", тобто чужі заслуги вирішили приписати собі. Так написали про те, що ветеран АТО Микола Самойленко отримав квартиру завдяки сприянню ГО "Наш дім - Кременчук". В чому виразилося це сприяння, незрозуміло. Існує програма забезпечення житлом ветеранів АТО, яку прийняла Кременчуцька міськрада. Вона виконується. Є ветеранські організації, які захищають права своїх членів. До чого тут ГО "Наш дім - Кременчук", для мене особисто не зрозуміло. Також згаданий Євген Саленко, який отримав каліцтво під час війни на Донбасі. Ми всі знаємо, як громадськість міста добивалася виділення квартири для Євгена. Не наважився В. Медведовський стверджувати, що він та його організація добилася отримання Євгеном квартири, але вирішив обмежитися тим, що поставив собі у заслугу відновлення здоров'я у Всеукраїнському реабілітаційному центрі. Яким чином "підставив плече" В. Медведовський Євгену Саленку, в цьому опусі не пишеться. Особисто мені та тисячам мешканців м. Кременчука відомо, як В. Медведовський "підставляв плече" В. Януковичу та його компанії. 
Прочитавши та проаналізувавши текст реклами В. Медведовського, в мене склалося враження, що, навіть керуючи ГО "Наш дім - Кременчук" В. Медведовський в компанії з Г. Музикою так і не полишив свого улюбленого зайняття - дерибану, тільки дерибану коштів К. Жеваго. Спочатку хотів побажати успіху, тому що з такими кадрами К. Жеваго не бачити своїх ставлеників у владних кабінетах м. Кременчука, як своїх вух, але стало шкода, що ці кошти могли б бути використані на більш потрібні мешканцям нашого міста речі.

12 листопада 2018 року                                                                 Олег Савченко       
         

четвер, 22 березня 2018 р.

Гуртове - чортове або коли запрацює рентгенапарат в кабінеті флюрографії комунального некомерційного медичного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» м. Кременчука?

Нещодавно проходив обстеження в комунальному некомерційному медичному підприємству «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» м. Кременчука, яку більшість мешканців нашого міста називають Першою поліклінікою. Як завжди довелося проходити флюрографію, але мене зразу попередили, що апарат в кабінеті флюрографії не працює і запропонували вирішувати проблему двома шляхами; або йти в колишню залізничну лікарню, яка зараз називається комунальним медичним підприємством "Лікарня Придніпровська", і проходити флюрографію безкоштовно, або провідати сусідню будівлю з найменуванням "Медичний центр "Менора" і пройти флюрографію за 50 грн. з результатом, який буде готовий через 10 хвилин. Пішов я в "Менору", бо, як зрозумів зі слів працівників Першої поліклініки, в залізничній лікарні, людям, які не можуть заплатити за проходження флюрографії, не дуже раді, вірніше, зовсім не раді. А оскільки я не хотів доставляти неприємні почуття працівникам нашої медичної галузі та й до "Менори" було набагато ближче, тож попрямував я саме до останньої. Коли я прийшов в "Менору", то був задоволений обслуговуванням, бо через 15 чи 20 хвилин вже виходив з приміщення медичного центру з результатами флюрографічного обстеження.
Одне бентежило душу: чомусь весь час здавалося, що не дарма поряд з поліклінікою, в якій не працює флюрографічний рентгенапарат, що постійно ремонтують, але відремонтувати так, щоб він працював довго, не можуть, знаходиться медичний цент "Менора", який завжди готовий виручити відвідувачів поліклініки, але не за "дякую", а за готівковий або безготівковий розрахунок.  А спільний ізраїльський та український прапор, зображення якого я побачив в групі Фейсбуку "Менора-Мед", чомусь лише ще більше мене збентежив. І не подумайте, що я антисеміт!

21 лютого 2018 року                                                   Олег Савченко
 


пʼятниця, 9 березня 2018 р.

Ірина Дроздова опустилася до здирництва?

Нещодавно зателефонувала мені одна знайома працівниця ПрАТ "Кременчукм'ясо", яка повідомила, що в в її цеху виявили недостачу в розмірі 27 000 грн. і примусили всіх працівників з зарплати віддати 300 грн., щоб погасити цю недостачу. Мова йшла про досить незначну суму як для такого підприємства, яке мешканці м. Кременчука більше знають як Кременчуцький м'ясокомбінат. Моя знайома спитала, чи законні такі вимоги з боку керівництва цеху? Я відповів, що ні. На підприємстві мають бути матеріально відповідальні особи, які несуть повну матеріальну відповідальність за зберігання певних товарно-матеріальних цінностей. За ті товарно-матеріальні цінності, недостачу яких було виявлено, мають нести повну матеріальну відповідальність, бо вони отримали ці активи під особистий підпис. Інші працівники підприємства не можуть нести відповідальність за те, що хтось впіймав гаву. Тоді мені вона задала питання, чи реально боротися за справедливість  в такому випадку. Я відповів, що так, але на практиці від таких працівників намагаються позбавитися. Тож боротися за 300 гривень, щоб потім отримати звільнення з роботи - то є не найкращий спосіб боротьби за свої права. На питання знайомої, що ж тоді їй робити, я відповів: шукати іншу ролботу, бо це здирництво вже не припинеться.
Після розмови почав роздумувати. За часів керівництва Кременчуцьким м'ясокомбінатом Олегом Бабаєвим, до мене ніколи не доходило нічого подібного, хоча знайомих серед працівників цього підприємства в мене досить багато. Не вірити словам своєї знайомої, ім'я якої я із зрозумілих причин назвати не можу, в мене немає ніяких підстав. В брехні вона не була помічена. А потім я раптом згадав, що останнім часом перестав придбавати продукцію Кременчуцького м'ясокобінату, тому що вона стала якоюсь несмачною, сировина, яка використовувалася для її виготовлення, явно була не найвищої якості. Колись відомого в ХІХ столітті російського історика Миколи Карамзіна, під час перебування останнього в Парижі, спитали, як би він двома словами охарактеризував стан Російської імперії. Карамзін, не довго думаючи відповів: "Я можу охарактеризувати одним словом: крадуть." Саме так можна одним словом охарактеризувати стан на Кременчуцькому м'ясокобінаті. Крадуть звичайно всі, хто може, а Дроздова, якщо і не сприяє цьому, то в будь-якому разі не може крадіжки спинити. Я не можу повірити, що вона не в курсі того, що відбувається на підприємстві. Але, якщо Дроздова допускає, щоб з робітників, які і так отримують не дуже високу зарплату, яких змушують працювати у вихідні не за гроші, а за пайок (так-так, за оту неякісну ковбасу, про таке я теж давно чув), здирали ще гроші за те, що хтось із керівників або з матеріально відповідальних осіб краде продукцію та сировину, то це означає, що вона або перестає контролювати ситуацуію, або сама сприяє такому безладу і має з цього вигоду. Саме тому останнім часом якість продукції Кременчуцького м'ясокомбанату стала наднизькою, бо, на моє переконаня, пішов процес доведення підприємства до банкрутства, а тому якість продукції вже нікого не цікавить. Тож моя порада шукати інше місце роботи, поки все не розвалилося, не виглядає такою і безглуздою. Що ж подивимося, що буде далі. Час все розставить на свої місця. Одне тільки зауваження. Під час місцевих виборів 2015 року мене досить часто критикували за те, що я боровся і проти Ірини Дроздової, вказуючи що вона непоганий директор підприємства. Я тоді відповідав, що Ірина Дроздова, можливо, і гарний керівник м'ясокомбінату, але вона буде виконувати на посаді мера команди Костянтина Жеваго, який довів до банкрутства банк "Фінанси і Кредит" і не повернув людям купу грошей, так само він доведе до банкуртуства і м. Кременчук. До речі, як відомо з преси, за борги банку "Фінанси і Кредит" було арештоване майно і АТ "Кременчукм'ясо". Чи не тому Дроздовій і Жеваго стало байдуже до долі підприємства і вони намагаються видавити з нього максимум перед неминучи крахом?

09.03.2018 року                         Олег Савченко       

субота, 24 лютого 2018 р.

Москаль-Супрун. Перемагає хамство і невихованість.

 Зараз в мережі прямо істерія з приводу того, що Геннадій Москаль - голова Закарпатської ОДА, нецензурно назвав в.о. міністра охорони здоров'я Уляну Супрун, якщо перекласти на літературну мову, ненормальною. Як піднявся натовп в єдиному пориві! Абсолютна більшість користувачів соцмереж почала славити Г. Москаля, одночасно принизливо глузуючи з У. Супрун. Більше того, пішов гуляти по мережі клич: "Москаля - в президенти!". Коли ж Володимир Гройсман закликав Г. Москаля публічно вибачитися перед У. Супрун, останній заявив, що спершу має вибачитися Супрун. І знову натовп його підтримав.
Шановні українці! Що відбувається? Невже всі з глузду з'їхали. Питання полягає не в тому, хто правий в суперечці, а в тому, в якій формі ця суперечка відбулася? Хай У. Супрун буде сто разів неправою, але чи заслуговує вона приниження нецензурною лайкою, яка в нашу українську мову внесена за часів окупації Московщиною. Чи гідно чоловікові публічно принижувати жінку матюхами? Як на мене, така поведінка принижує насамперед самого Г. Москаля. І я обома руками підтримую Володимира Гройсмана, який вимагає вибачень від Москаля. Одночасно згадую свого вже давно покійного батька, який в присутності мами, та й взагалі в присутності жінок, ніколи не опускався до матюхів. Згадую обох бабусь, як по лінії батька, так і по лінії матері, які ніде і ніколи не вживали нецензурної лайки. Повторюю, ніде і ніколи. Дідусів не пам'ятаю, бо народився після того, як був покійний один і незабаром помер інший. Що ж з нами відбувається? Ми кричемо, що боремося проти окупації зовнішньої, а в цей час непомітно нами оволоділа окупація внутрішня, яку я б назвав окупацією всеосяжного хамства і невихованості. Невже українцям невластиве шанобливе поводження з жінками? Невже чоловік, який двісті разів правий, має право принижувати жінку, що не може йому відповісти тим же, не тільки тому, що слабша, але й тому, що є більш вихованою?
А тепер, коротко по суті. Коли Г. Москаль дивується питанню У. Москаль про те, що ліки з Угорщини були розмитнені, то ні в кого чомусь не виникло питання, яким чином він так швидко все розмитнив?. Він що, керівник закарпатської митниці? Ні. А тепер хай на мене плюють волонтери, які переправляли в Україну гуманітарні вантажі, бо їм я хочу задати просте питання: скільки часу вони витратили на митне оформлення гуманітарного вантажу? Коли хтось мені скаже, що все відбулося на протязі однієї доби, я буду просто сміятися. Коли скажуть, що цей процес зайняв від однієї до 10 днів, я теж буду сумніватися. Скільки нам доводилося чути історій про те, що благодійна допомога не може пройти митні процедури цілий рік? Я пам'ятаю таких історій безліч. Уляна Супрун, яка займалася благодійністю, досить добре знає ситуацію з нашою митницею. Тому і заявила, що такий вантаж не може бути розмитнений. Вона, звичайно, мала на увазі звичайну роботу митниці, І я чомусь з нею згодний. На підтримку я хочу закликати не тільки благодійників, що ввозили гуманітарку в Україну, а й бізнесменів, які ввозили товари в Україну, сплачуючи всі митні збори. Невже вам вдавалося завжди без проблем і без хабарів швидко пройти митницю? Я думаю, що кожен з них посміхнувся, хоч подумки. А ось у очільника Закарпатської області розмитнення ліків пройшло без проблем і зразу. Чи здивований я? Ні, звичайно. Я розумію, що митниця у Г. Москаля перебуває під ручним керуванням. Але тоді виникає наступне питання. Якщо Г. Москаль так контролює митників, то чи добився він того, що контрабандисти Закарпаття покинули своє ремесло, стали чесними бізнесменами, сплачуючи всі податки і збори до бюджету? Уявляю, який регіт підніметься, якби це питання я задав привселюдно. Тож, шановні українці, може не будемо поспішати Геннадія Москаля штовхати в президенти? Чомусь згадую 2005 рік, коли я служив простим слідчим міліції в м. Кременчуці. Прийшов В. Ющенко до влади і зразу ж притихли побори, всі хабарники зачаїлися. Новоспечений міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, який зараз вже є "досвідченим" Генеральним прокурором, призначає своїм першим заступником Геннадія Москаля, якого попередній міністр відправив у відставку. І зразу ж почали поширюватися скарги від працівників відділу боротьби з економічною злочинністю. Суть цих скарг полягала в тому, що, якщо раніше, їм доводилося возити "нагору" торби, тобто товари, то тепер вище керівництво стало вимагати виключно готівку, бажано іноземну. А для бізнесменів, яких "кришувала" міліція, це вже було тягарем. Я не буду звинувачувати Г. Москаля, що саме він організував ці побори, але я буду сміятися, коли хтось буде стверджувати, що він про них нічого не знав. Знав, але не боровся. Чи не був тоді в долі? Питання, як кажуть, риторичне.
   Тепер щодо У. Супрун. Я не стану її виправдовувати, як не стану виправдовувати її реформу, яку називають недолугою, часто не розуміючи її суті. Я хочу задати питання, чи була в нас медицина безкоштовна раніше? Ні. Ми платили за ліки, за якісь послуги, здавали кошти в якісь благодійні фонди. Це не рахуючи випадків хабарів. І вийшло так, що на медицину витрачаються величезні бюджетні кошти, збираються колосальні благодійні внески, а медицина залишається бідною. І чомусь в нас не можуть робити складні операції, а платять за їх проведення закордонним лікарям. Лікарні ставали все біднішими, а одночасно, керівники лікувальних закладів чомусь ставали все багатшими. Чомусь як приклад на думку спадає керівник департаманту охорони здоров'я Полтавської області Віктор Лисак, якого ще на початку 2000-х років сбушники брали з хабарем, але який зумів, для багатьох зрозуміло яким чином, уникнути відповідальності. Сидить з часів Кучми на своїй посаді. Хтось повірить, що сидить виключно за свою скрому зарплату? Ще згадав недавній випадок у Кременчуцькому пологовому будинку, де дитина захворіла, тому що без хабаря її не хотіли лікувати. Це при тому, що за кожного новонародженого Кременчуцька міська рада платить більше 2000 гривень. Тобто, навіть при достатньому фінансуванні, медицина залишається корупційною і далеко не безкоштовною.
Тепер суть новацій від Міністерства охорони здоров'я. Вони полягають в тому, що бюджетні кошти сплачуються не в цілому на лікувальний заклад, а за надання конкретної допомоги хворому. Тобто, гроші йдуть не за якесь міфічне ліжко-місце, а за хворим. При  цьому перелік конкретних медичних процедур, які надаються державою, є цілком конкретним. Все інше або за гроші або за допомогою страховки. Чому лікарська мафія проти? Та тому, що доведеться багатьох нероб звільнити, багато лікарень закрити, як непотрібні. Всі бюджетні кошти будуть більш контрольовані, а тому їх менше можна буде розікрасти. А багато таких "медиків" вже накупили "хатинок" за кордоном, прилаштували діток та близьких на "теплі" місця. І цьому всьому кінець? Та нізащо! Тому і йде кампанія саботажу та очорнювання. Хто був керівником хоча б невеликого колективу і чесно намагався виконати свою роботу, той знає про що я кажу. І знову згадується Ігор Покиньборода, який певний час керував УМВС в Луганській області. Під час свого керування він добився, що всі працівники тоді ще міліції отримали форму, службові автівки стали ремонтуватися та заправлятися бензином, що виділявся з фондів МВС, закуповувалися канцтовари і оргтехніка. Всі надбавки і компенсації теж виплачувалися. Хто працював в МВС або просто в бюджетній сфері, той знає що це таке. І що? Нічого, довго не витримав, тому що системі чесні не потрібні, бо що ж залишиться тим, хто сидить в м'яких кріслах в Києві та в обласних центрах? Уляна Супрун тримається. В неї нічого не виходить? Можливо. Чи можна її критикувати? Так. Чи можна її ображати і принижувати нецензурною лайкою? Ні. Хоча б тому, що вона жінка.

24.02.2018 року                                                              Олег Савченко    
 


 


субота, 25 листопада 2017 р.

Про що замовчує Іванян або як можна багато гарно обіцяти, знаючи, що нічого з обіцяного не зробиш?

Майже вся осінь минула. В країні і в світі відбуваються грандіозні події: величні, трагічні, іноді смішні, але такі, які ввійдуть в шкільні підручники вітчизняної та світової історії. Місцева політика м. Кременчука теж розвивається своїми, лише їй відомими напрямками. Ось нарещті, через місяці мовчання, з'явилося чергове число 11 (14), за листопад 2017 року друкованого видання "Думка.com", яке займається політичною агітацією на користь депутата Кременчуцької міської ради від "Опоблоку" Геннадія Іваняна. Я намагаюся слідкувати за публікаціями статей цього політика. оскільки він планує стати мером міста від політичної сили, яка є антиукраїнською, такою, що грає на настроях старшого покоління, яке майже все своє життя прожило за часів радянської окупації і тому підтримує представників цієї політичної сили, що обіцяють повернення до часів, коли колишній СРСР, продаючи нафту за надвисокою ціною, забезпечував відносно комфортне життя своїх громадян. Правда цей період був недовгим, бо, коли ціни на нафту впали, то і СРСР розвалився як погана хата-мазанка, але ж "Опоблок", який значною мірою пов'язаний з колишніми комуністами, регіоналами та путніським режимом, пояснує, що у всьому винен клятий Захід, а не керування тоталітарним режимом, яке довело країну до краху. І виходить в нього це досить успішно, бо, на жаль "піпл хаває", не задумуючись над суттю речей, подій і явищ.
В цій газеті мою увагу привернули дві статті, викладені, як завжди, мовою окупантів, де Геннадій Іванян викладає свої думки і пропозиції з приводу вирішення нагальних проблем життєдіяльності міста Кременчука. 
Перша стаття називається: "Геннадий Иванян: "Сегодня причин для увеличения тарифов нет". Як вже всі здогалалися із самої назви, темої цієї публікації стало підвищення тарифу на гарячу воду та опалення, що стосується насамперед мешканців правобережної частини міста Кременчука та Занасипу, але, швидше за все, таке підвищення очікує і інші частини міста. На відміну від своїх висловлювань в  попередніх числах цієї газеті, наприклад про те, що корупцію слід викорінювати розстрілами, або про те. що ціни на комунальні послуги слід регулювати виключно в ручному режимі, у вказаній статті Геннадій Іванян намагається більш обгрунтовано підійти до вирішення цієї непростої проблеми і чесно каже. що основною проблемою є те, що ТЕЦ, яка забезпечує теплом і гарячою водою правобережну частину міста знаходиться у власності ПАТ "Кременчуцький вагонобудівний завод", який контролює Володимир Приходько, що встановлює тариф такий, який йому вигідний і всі намагання депутатів отримати дані про складові цього тарифу наштовхуються на спротив керівництва ПАТ "КВБЗ" і зрозуміло чому. Тому, що ці складові не відповідають дійсній вартості послуг, що надаються, є завищеними. Про те, що на правому березі Кременчука гаряча вода - це як казка про кисельні береги та молочні ріки, вже наче й не зручно говорити. Однак, без гарячої води наш народ якось звик обходитися, закупили люди електробойлери, та й мають гарячу воду, за яку доводиться платити немалі гроші, бо підігрівати воду доводиться електроенергією, яка теж не з дешевих, але обігрівати квартиру електроенергією обійдеться в такі шалені кошти, що доводиться брати тепло у ПАТ "КВБЗ", а останнє, користуючись своїм монопольним становищем встановлює ті ціни на тепло, які йому заманеться. До речі, ПАТ "Полтаваобленерго" робить те саме. Просто останнє має охолоджувати воду для того, щоб її підігрівати до стану пари і рухати турбіни для електроенергії. Тому побутові споживачі тепла, особливо селища Молодіжного, які споживають тепло - це частина технологічного ланцюга, який забезпечує вироблення електроенергії. Звідси ціна тепла наразі у ПАТ "Полтаваобленерго" дешевша, ніж на вагонному заводі, але це не означає, що Ігор Коломойський, який відзначається не меншою жадібністю, ніж Володимир Приходько, буде добиватися підвищення ціни на послуги з теплопостачання та постачання гарячої води до максимально вигідного для себе значення. Тож маємо ситуацію, коли всі послуги із забезпеченням тепла і гарячої води всіх багатоквартирних будинків в місті контролюють підприємства підконтрольні Ігорю Коломойському і Володимиру Приходьку. Воювати з олігархами - звичайно справа благородна, але для міської влади абсолютно безперспективна, особливо враховуючи те, що доводиться вести непросту боротьбу проти зазіхань ще одного олігарха - Костянтина Жеваго встановити повний контроль над нашим містом. Всі пам'ятають, які минулого року були баталії з приводу намагання міської влади підвищити ставку орендної плати за землю хоча б до 4% від її оцінки. Найбільше це підвищення торкнулося б Ігоря Коломойського, бо саме в АТ "Укртатнафта" та в Кременчуцькій ТЕЦ найбільші розміри земельних ділянок. В результаті підвищення ціни на оренду землі так і не відбулося, а фракція "Укроп", позбувшись Оксани Піддубної, стала досить лояльною до мера м. Кременчука Віталія Малецького, хоча до цього перебувала в жорсткій опозиції до нього і більшості депутатів. Фракція "Рідне місто", частина якої - це менеджери Володимира Приходька з самого початку перебували в коаліції з мерськими фрацкціями. Тож уявити собі ситуацію, коли б мер та більшість депутатів Кременчуцької міської ради пішла б проти Володимира Приходька та Ігоря Коломойського в питанні ціни їхньої продукції складно. Вони ж не самогубці. Не самогубець і Геннадій Іванян, бо пропонуючи вирішення проблеми шляхом переведення ТЕЦ на вагонному заводі у власність кременчуцької громади, він прекрасно розуміє, що Володимир Приходько її у міську власність просто так не передасть. Який же вихід? І тут Генадій Іванян делікатно мовчить. Бо викупити ТЕЦ, яка технічно і морально застаріла - це марне витрачання коштів, а забрати силдою ТЕЦ, навіть якщо застосування сили буде цілком законним для Г. Іваняна означає стати політичним самогубцем. Але ж і попіаритися на темі боротьби за потреби мешканців міста йому хочеться, як не використати такий момент. Тож, не вважаючи себе великим провидцем, вангую, що наступної сесії Геннадій Іванян або Оксана Піддубна або вони разом зареєструють ще один проект рішення про відміну рішення виконавчого комітету щодо підвищення тарифів і знову вони не наберуть необхідну кількість голосів, бо необхідну кількість голосів їм ніколи не нададуть ні представники фракції "Поруч", ні БПП, ні "Батьківщини" (останні, правда, будуть намагатися крутити начебто своє кіно). Також це рішення ніколи не підтримає фракція "Рідне місто" та "Укроп". І не важливо, в якій формі буде провалене голосування. Чи то це буде нез'явлення на сесію, чи то шляхом неголосування, чи майже масовим виходом депутатів із сесійної зали в теалет, але голосів це рішення ніколи не набере. Тоді Геннадій Іванян чи Оксана Піддубна чи вони обоє винесуть новий проект рішення про скасування рішення виконавчого комітету про підвищення тарифів ще на іншу сесію і знову не отримають необхідну кількість голосів. Зрештою вони зупиняться тільки тоді, коли ця тема набридне мешканцям міста і ніякого піар-ефекту на ній не зробиш, тобто тоді, коли опалювальний сезон закінчиться. Щодо комісії Гройсмана, яка повинна перевірити обгрутованість тарифів, то ця комісія нічого не зробить, тому що політика підвищення тарифів - це політика, яку підтримує сам Гройсман і яку вимагає від його Міжнародний валютний фонд та інші кредитори України. Що робити? Про рецепти вже говорили. Створювати ОСББ, облаштовувати та реконструювати будинки, шукати альтернативні джерела енергії. Однак останнє вимагає велкиких капіталовкладень. Тож доведеться пройти важкий шлях, поки будинок не перестане бути решетом. через яке тепло обігріває атмосферу. І це залежатиме зовсім не від діяльності Геннадія Іваняна.

Наступна стаття, де Геннадій Іванян намагається розповісти про своє бачення вирішення проблеми, стосується питання електротранспорту м. Кременчука. Ця стаття, звичайно, мовою окупантів, так і називається: "Об электротранспорте в Кременчуге". Стаття стосується того, що м. Кременчук отримав кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку на придбання нових тролейбусів та розширення мережі їх використання. Тут все дуже просто, тільки нарікання Геннадія Іваняна про те, що тролейбуси до цього часу не отримані, треба адресувати не до мера Малецького та нардепа Шаповалова, а до одного з наближених Петра Порошенка - Ігоря Гладковського, який очолює копорацію "Богдан", що має поставити вказані тролейбуси. По суті претензії треба адресувати до президента Порошенка, тому що фактично він контролює ТОВ "Богдан". З самого початку цієї епопеї з кредитом, було зрозуміло, що мер В. Малецький та нардеп І. Шаповалов пішли на цей крок під певним тиском з Адмінстрації Президенота України. ТОВ "Богдан" треба збувати свою продукцуію. Отож Європейський банк фінансує, ТОВ "Богдан" виробляє і постачає, а місто користується і розплачується. Звичайно, В. Малецький та І. Шаповалов то все будуть заперечувати. Але факти, річ вперта.Таке рішення вигідне виключно П. Порошенку. Вангую, що всі без виключення тролейбуси, які будуть оновлювати парк КП "Кременчуцьке тролейбусне управління", будуть виключно виробництва ТОВ "Богдан". Власне, затримка із їхнім постачанням до міста пояснюється дуже просто - ТОВ "Богдан" не встигає виконувати замовлення, які пролобійовані їхніми власниками. Тому треба Геннадію Іваняну зібрати всіх свої "бабусь", яких він частково привів на минулу зустріч з Юрієм Бойоком в м. Кременчуці і пікетувати Адміністрацію Президента, вказуючи на те, що місту доведетьтся віддавати кошти за користування кредитом у валюті і щоб він дав команду пошвидше відправити тролейбуси на Кременчук. Але на такий крок Геннадій Іванян не піде, тому що стати ворогом Петра Порошенка, хай і не настільки могутнього, яким був свого часу Віктор Янукович, означало б втратити весь свій бізнес. Пане Геннадію, давайте говорити людям правду до кінця, а якщо не хочеться, то просто помовчимо. Боротьба за права людей вимагає інколи самопожерстви і розуміння того, що доведеться з владою воювати. А те, що ви робите, це не війна з владою - це боротьба з найнижчою її ланкою, яка не загрожує ні Вам, ні владі в цілому. Але тоді ця боротьба перетворюється в нікому не потрібну клоунаду. А клоунів в політиці в нас і так вистачає. Тож, пане Іванян, не будьте клоуном!

26.11.2017 року                                                             
 Олег Савченко            

пʼятниця, 3 листопада 2017 р.

Переглядаючи старі газети (кінець лютого 2005 року): Ющенко, Тимошенко та Мороз, а також їхні наближені (в їх числі Порошенко, Луценко, Турчинов, Аваков, Пашинський тощо ) мають зараз стояти на колінах і просити пробачення в українців; Корчинський та Вітренко як були раніше, так і є сьогодні старими політичними повіями.


Нещодавно член Товариства української мови ім. Шевченка Володимир Вусик передав мені старі газети, агітаційні матеріали на вибори та інші друковані ЗМІ минулих років. Почав переглядати в них статті та дописи і аналізувати їх з точки зору того, що нам відомо станом на сьогодні. 
Для аналізу взяв газету "Українське слово" число 8 за 23 лютого - 1 березня 2005 року. Можливо, хтось би спитав, а чому саме це видання, а не, наприклад, газету "2000" під редакцією відомого українофоба Володимира Корнілова. Однак, цитувати прокремлівських пропагандонів не маю ніякого бажання, а ось думки і прогнози українських патріотів, а особливо дії влади, яка теж була наче патріотичною, вважаю за доцільне проаналізувати найповніше. Нагадаю, що це саме той час, коли Віктор Ющенко тільки став Президентом України, я та і багато людей, які підтримували його самого та його команду на виборах і словом і ділом, сподівалися, що, нарешті, Україна стане дійсно європейською країною або хоча б намагатиметься це робити і перші кроки української влади вселяли сподівання, що так все і буде, але в той же час "любі друзі" (так називав Віктор Ющенко свої прихильників) стали чудити так, що потім Віктор Янукович, який в ті дні не знав, де підшукати місце та людей для своїх зібрань, 2010 року тріумфально в'їхав в резиденцію Президента України на вул. Банковій в м. Києві.
Розпочати свій аналіз хочеться із статті Боглана Червака, яка має назву: "Чи буде Мороз в опозиції?" Це зараз ми можемо сказати, що Мороз, заради отримання крісла спікера Верховної 
Ради України в 2006 році зрадить домовленості з Ющенком і Тимошенко і стане союзником Віктора Януковича, який завдяки цьому союзу стане знов прем'єром і, в подальшому новим президеном, що закінчить своє правління залиттям Майдану кров'ю і закликом до окупації з боку РФ. Богдан Червак задовго до виборів вказав на те, що Олександр Мороз має виключно совкове мислення, не є патріотом України і під час першого Майдану був союзником Ющенка, Тимошенко та інших лідерів виключно з кон'юктурних міркувань. Майбутнє Мороза, з точку зору Б. Червака, полягає в тому, що він стане політичним пенсіонером. Через два з половиною роки це пророцтво збулося. Єдине, в чому помилився Б. Червак, це в думці, що вибори поставлять все на місця і нічого в позиції О. Мороза не буде шкідливого.
Іншим матеріалом, що мене зацікавив, став допис Миколи Чорноморця під гучною назвою: "Дайте грошей на зраду". Зразу ж хочеться задати запитання, але не тільки Ющенку, а й  
  нинішньому Президентові Петру Порошенку, сьогоднішньому Секретарю Ради Націонецьної Безпеки та Оборони панові Турчинову, колишньому керівникові Служби Безпеки України Валентинові Наливайченку, які в той час відповідали за безпеку держави. Питання звучить дуже просто, що зробили ці особи, які присутні і зараз в публічній політиці, щоб притягнути до відповідальності людей, які отримували гроші з РФ на антукраїнську діяльність. І чи не розуміють ці особи, що їхня бездіяльність і байдуже ставлення до становлення патріотичних основ діяльності громадських рухів призвела врешті-решт до того, що Путін мав можливість розв'язати війну  окупувати частину України. І найголовніше, чому частина цих осіб зараз бореться не стільки з відкритими ворогами України, стільки з патріотами?
Нині Микола Томенко розгортає бурхливу діяльність, намагаючись створити потужний політичний рух під своїм керівництвом. Але ось цікаве звернення я знайшов у цьому періодичному виданні: 
 Звернувся до нього, як до віце прем'єр-міністра Громадський Комітет "Український Севастополь". Правда, слід врахувати, що це звернення було адресоване і Євгену Червоненку, який на той час займав посаду міністра транспорту. Але Євген Червоненко вже давно довів свою антиукраїнськ позицію з більшості питань. Мені зараз цікаво лише одне, як він став особою, яка відповідала за безпеку Віктора Ющенка на час виборчих перегонів? 
В цьому зверненні члени громадського формування просять, щоб в вагонах українських потягів звучала українська музика, а не окупаційний шансон. Також пропонувалося змінити назви залізниць, які ці назви отримали за часів СРСР. Наприклад, Південно-Західна залізниця, головний офіс якої розташований в Києві, має назву, яка взагалі не відповідає розташуванню. З того, що в наших потягах до цього часу я не чую українську музику, а назви залізниць залишилися без змін, ніякої реакції з боку Миколи Томенка не послідувало. Цікава назва громадського формування - "Український Севастополь". Я уявляю, як непросто, з огляду на ті події, що відбулися останнім часом, цьому громадському формуванню було діяти в Севастополі. І ось, патріотичні лідери, абсолютно начхали на діяльність людей, що намагалися зробити Севастополь дійсно українським містом. Чи не варто покаятися за бездіяльність, пане Миколо? А скільки таких людей було в Криму без підтримки від влади? Питання риторичне. Далі хотілося б звернути увагу на публікацію, що була присвячена недостатній підтримці українського книгодрукування, що має назву "Кредит довіри".
  


















Тут важливо те, що як в ті часи, так і пізніше уряд Януковича-Азарова підтримував книгодрукування окупанта, а не українське. Зараз питання книгодрукування нарешті отримало певне вирішення. І зразу ж пані та панове колишні регіонали, як вірні слуги Путіна, підняли гвалт з приводу начебто порушень прав російськомовної частини населення. Одне скажу, зупинятися ми не маємо права. Як в питанні про освіту, про квоти української мови на радіо і телебаченні. Інакше матимемо повторення сценарію 2014 року. І на цьому треба стояти до кінця. Або переможе Україна або окупанти, третього шляху немає.
Інша стаття, автором якої є знаменитий кінорежисер, нині покійний, Юрій Іллєнко, стосується катастрофічного становища, в якому опинився український кіноматограф. 
Вона так і називається: "SOS Українського кіно". Зараз, син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко очолює Державне агенство України з питань кіна. Здавалося, син такої особистості має добитися того, щоб справжнє українське кіно заполонило інформаційний простір України замість того окупаційного продукту, що ми маємо в телебаченні, (телеканали "Інтер", "Україна", "НТН" тощо), який пропагує відповідні цінності. На жаль, на даний час, незважаючи на певні зрушення і появу нових фільмів, революційних змін не відбулося. Недавно вирішив переглянути всі серії нового фільму, присвяченому війні на Сході, який називається "Гвардія". Головну роль грав там відомі Олексій Горбунов, Римма Зюбіна та Ахтем Сеітаблаєв. Переглянувши фільм, можу сказати свою думку: фільм слабкий. Він знятий в жанрі бойовика, але не відчувається напруги в сюжеті, на моє переконання актори, в числі яких і Олексій Горбунов, грали не надто переконливо. Сценарій розтягнутий, не відчувалося, що мені не хотілося відриватися від перегляду, щоб побачити фінал. Після перегляду цього фільму, вирішив переглянути якийсь російський бойовик і був вражений, що якість цього фільму, не буду назвати якого, вища. Було цікаво дивитися, відчувалася напруга і хотілося взнати, що буде далі. Такого ефекту в фільмі "Гвардія" я не спостерігав. Хотілося б звернутися до акторів, режисерів та інших осбі. Держава зараз розширила фінансування кіна. Звичайно, ми не можемо зараз зрівнятися з рівнем фінансування, який виділяється на кінопроцес в РФ. Але ж, якщо ми не станемо конкурентноздатними, то не переможемо окупанта. Треба більше працювати над тим, щоб кіно було насамперед цікаво дивитися. Одними заборонами ми ворожий кінематограф не переможемо. Потрібно пропонувати і просувати свою якісну продукцію.
Останні дописи, які хотілося б проаналізувати, стосуються становища, в якому перебував Янукович після перемоги Ющенка, а також про дивні дії Наталі Вітренко та Дмитра Корчинського. З цих дописів ми бачимо, що в ці дні Янукович був повністю розбитий. Його не хотіли бачити навіть в Луганській області, де його підтримка на виборах була максимальною. Звичайно, не варто скидати з рахунку дії спецслужб сусідньої держави. Але, основним фактором, який сприяв поверненню Януковича у владу, стала гризня між верхівкою переможців. Вийшло як в Шевченка, самі себе звоювали. Не можна зараз повторити подібного. 
Щодо Корчинського і Вітренко, то із статті "Союз меча і орала", видно, як вони наче по команді почали критикувати нову владу. При цьому, якщо Вітренко ніколи не приховувала свої проросійські настрої, то дії Корчинського виглядають дивними. Як може прихильник національної ідеї і розбудови української держави діяти узгоджено з Вітренко. Пояснення в мене може тільки одне. Ці люди є агентами російських спецслужб. Прямих доказів я не маю, але кожного разу, коли російському зомбоящику потрібна була провокація, то Корчинський був одним, але не єдиним варіантом, щоб її влаштовати. Тож, не всі особи, які називають себе патріотами. такими є насправді. Щоб пізнати людину, потрібно прослідкувати за його діями якомога більший період часу. І ще одна ознака українського патріота. Він завжди буде виступати за якомога більше заповнення українським змістом нашого інформаційного простору. Тож будьмо уважними і працюймо! Нам ще досить багато слід зробити.

04.11.2017 року                                                                                         Олег Савченко   




пʼятниця, 20 жовтня 2017 р.

Чому Жеваго і його прислужники брешуть?

Ось такі листівки розповсюджують вірні слуги пана Жеваго в селі Солонці та в селищі Нова Галещина. Виявляється Жеваго так боїться моїх дій, що допускає думку про передачу мені коштів аби я не проводив ніякої діяльності з приводу розбудови Біланівського ГЗК.
Я спочатку не розумів, чому так нервують Жеваго і його прислужники. Їм вдалося перекупити депутата Кременчуцької райради Ганну Капустян, яка із людини, що боролася за права свої земляків і виступала проти розбудови Біланівського родовища, стала особою, яка захищає інтереси мільярдера. За які такі подарунки вона стала провідником політики Жеваго, я можу тільки здогадуватися. Представникам Жеваго вдалося перекупити Вячеслава Бондаря, який раніше особисто їздив на суд, щоб не допустити розбудови Біланівського ГЗК, а зараз, перебуваючи на посаді сільського голови села Бондарі, шляхом маніпуляцій добився того, що це село ввійшло до складу Новогалещинської ОТГ (об'єднаної територіальної громади) і таким чином Кременчуцький район зменшився в розмірах на одну сільську раду. Перед цим він добився того, що мешканці с. Бондарі дали згоду на розбудову кар'єру. В. Бондар боровся на виборах до Новогалещинської ОТГ за місце її голови, але шансів в нього було небагато, він свою роль виконав, тож його доля більше не цікавить Жеваго і його команду. Ганна Капустян балотувалася як депутат Новогалещинської ОТГ, не знаю чи пройшла вона до депутатського корпусу цієї громади, якщо чесно, і не хочу знати. Ця людина для мене вже не існує. В Новій Галещині у Жеваго досить сильні позиції і намагання мої та моїх однодумців протидіяти його планам, мають досить невеликі шанси на успіх. Лише мешканці Єристівки боряться до кінця, вимагаючи від Жеваго забезпечити їм нормальні умови життя, але ця боротьба теж поки що успіхом не завершилася.
І ось недавно я знайшов відповідь. По-перше, незважаючи на свої перемоги в Кременчуцькому районі, м. Кременчук залишається поза його впливом і мешканці нашого міста категорично не хочуть розбудови біля міста ще одного промислового монстра, який буде отруювати їм життя, не виключено, що труїти будуть не тільки викидами. яких і так достатньо насичили промислові підприємства міста, але душити радіацією, наявність якої Жеваго та його прихильники заперечують, але інформація про наявність якої постійно виникає з різних джерел, починаючи з часів експедицій, які досліджували запаси залізної руди у Біланівському родовищі ще за часів існування СРСР. По-друге, і це, мабуть, більш важливе. Недавно в ЗМІ з'явилася інформація про те, що ХК "АвтоКрАЗ" є величезним боржником зі сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Нагадаю, що, в зв'язку з пенсійною реформою, пенсію в майбутньому будуть отримувати тільки ті особи, що платили особисто або через своїх роботодавців внески до Пенсійного фонду. І уявіть собі, людина. яка з величезними труднощами доживає до пенсійного віку, приходить в Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці та подає документи про призначення пенсії, раптово взнає, що пенсію вона отримувати не буде, тому що ті роки, які вона пропрацювала в ХК "АвтКрАЗ", мають несплачені внески до Пенсійного фонду. Важко спрогнозувати реакцію цих людей, але однозначно вона буде негативною. А я задаю питання, невже мільярдер Жеваго, не може сплатити ці кошти? Відповідаю, може. але не хоче. Бо йому доведеться зменшити свої апетити і жити менш шикарно, ніж він звик. Для Жеваго краще обдурити простих людей, ніж розлучитися зі своїми капіталами. Це він вже довів, коли його банк "Фінанси і Кредит" збанкрутував, а гроші вкладників якомись чином були передані під кредити підконтрольних йому підприємств, за що відповідальність поніс колигній голова правління банку "Фінанси і Кредит" Хливнюк, що своєчасно втік за межі України, а Жеваго продовжує наживатися далі. Далі він це довів тим, що працівникам ХК "АвтоКрАЗ" не сплачує кошти до Пенсійного фонду, позбавляючи їх ати пенсію в майбутньому. Це Жеваго довів, що не бажає відшкодовувати шкоду мешканцям Єристівки, а душить їх відвалами на їхній землі біля їхніх домівок. 
Але найбільший обман Жеваго тільки планує. Селянам нинішньої Пришибської сільської ради, вже колишньої Бондарівської сільської ради та Новогалещинської ОТГ, які мріють про те, що отримають гідну компенсацію за втрачені землі слід вже зараз забути про свої мрії. Їх Жеваго та його прислужники обдурять, як обдурили інших. І тоді палка підтримка розбудови Біланвського ГЗК може обернутися такою ж палкою ненавистю і виступами в порівнянні з якими виступи селян Єристівки будуть здаватися дитячою забаганкою. 
Інший аспект, про який замовчують Жеваго та його прихильники. Розбудову Біланівського ГЗК вони хочуть здійснити за рахунок інвесторів, звичайно ж, іноземних. Свої гроші вкладати у виробництво Жеваго не бажає. Він бажає лише стригти купони. І тут у Жеваго виникли немалі труднощі. Справа в тому, що британці, які раніше мали намір фінансувати будівництво Біланівського кар'єру, від свого наміру відмовилися. Те ж саме зробили німці, які приїздили на місце і оглядали майбутнє будівництво. Наскільки мені відомо, вони прямо вказали на необхідність шахтного, а не відкритого видубутку, що втричі збільшує вартість робіт. Жеваго та його прихильники ведуть нечесну інформаційну кампанію проти активістів та простих мешканців, які протестують проти будівництва Біланівського ГЗК, тому що іноземних інвесторів цікавить думка громади і їх ставлення до цієї розбудови. А вона, як вже вказав вище, в Кременчуці, повністю негативна, а в Кременчуцькому районі може змінитися в небажані для Жеваго зміни. Тож Жеваго ввімкнув всі можливості ЗМІ, кампанії обріхування людей, яким від Жеваго нічого не треба, бо їм хочеться бути господарями свої землі, а не холопами у мільярдера. Обіцянка платити величезні гроші залишиться обіцянкою. Збільшення кількості робочих місць - це теж брехня, бо працівників, які будуть виведені з Горішноплав'янського родовища внаслідок того, що із-за значної глибини кар'єру, діставати руду стало невигідним, перекинуть на Єристівський і Біланівський ГЗК. Тим більше, що на кар'єрі немає потреби в великій кількості працівників, а переробка руди в Жеваго вже налагоджена. ті, хто зараз працює на Полтавському і Єристивському ГЗК постійно скаржаться на те, що їх адміністрація постійно намагається позбавити пільг за шкідливі умови праці, платити якомога менше, тож селянам, які повірили Жеваго, годі сподіватися на настання раю на їхніх землях. Їхня доля - рабська праця за копійкм у Жеваго.
Пане, Жеваго, особисто мені хотілося б від Вас не грошей, а того, щоб Ви та Ваші вірні прислужники від мене відчепилися. Щоб вони не пропонували якісь вигоди від відмови від боротьби, бо я від них нічого не хочу. Я хочу приїхати в хату, навіть хатинку, яка залиилася від моєї матерів в с. Кияшки (станція Потоки), насолоджуватися чистим повітрям і купатися та рибалити в неотруєному Пслі. Життя занадто коротке, щоб купуватися на Ваші гроші. А селянам, які вміють і люблять господарювати, хотілося б бути
господарями на своїй землі, а не рабами на Ваших підприємствах.
Краще ті гроші, які Ви витрачаєте на продукування брехні і пропагування своїх інтересів, віддіайте людям. яких Ви та Ваші поплічники обурили.

20.10.2017 року                 Олег Савченко