субота, 25 листопада 2017 р.

Про що замовчує Іванян або як можна багато гарно обіцяти, знаючи, що нічого з обіцяного не зробиш?

Майже вся осінь минула. В країні і в світі відбуваються грандіозні події: величні, трагічні, іноді смішні, але такі, які ввійдуть в шкільні підручники вітчизняної та світової історії. Місцева політика м. Кременчука теж розвивається своїми, лише їй відомими напрямками. Ось нарещті, через місяці мовчання, з'явилося чергове число 11 (14), за листопад 2017 року друкованого видання "Думка.com", яке займається політичною агітацією на користь депутата Кременчуцької міської ради від "Опоблоку" Геннадія Іваняна. Я намагаюся слідкувати за публікаціями статей цього політика. оскільки він планує стати мером міста від політичної сили, яка є антиукраїнською, такою, що грає на настроях старшого покоління, яке майже все своє життя прожило за часів радянської окупації і тому підтримує представників цієї політичної сили, що обіцяють повернення до часів, коли колишній СРСР, продаючи нафту за надвисокою ціною, забезпечував відносно комфортне життя своїх громадян. Правда цей період був недовгим, бо, коли ціни на нафту впали, то і СРСР розвалився як погана хата-мазанка, але ж "Опоблок", який значною мірою пов'язаний з колишніми комуністами, регіоналами та путніським режимом, пояснує, що у всьому винен клятий Захід, а не керування тоталітарним режимом, яке довело країну до краху. І виходить в нього це досить успішно, бо, на жаль "піпл хаває", не задумуючись над суттю речей, подій і явищ.
В цій газеті мою увагу привернули дві статті, викладені, як завжди, мовою окупантів, де Геннадій Іванян викладає свої думки і пропозиції з приводу вирішення нагальних проблем життєдіяльності міста Кременчука. 
Перша стаття називається: "Геннадий Иванян: "Сегодня причин для увеличения тарифов нет". Як вже всі здогалалися із самої назви, темої цієї публікації стало підвищення тарифу на гарячу воду та опалення, що стосується насамперед мешканців правобережної частини міста Кременчука та Занасипу, але, швидше за все, таке підвищення очікує і інші частини міста. На відміну від своїх висловлювань в  попередніх числах цієї газеті, наприклад про те, що корупцію слід викорінювати розстрілами, або про те. що ціни на комунальні послуги слід регулювати виключно в ручному режимі, у вказаній статті Геннадій Іванян намагається більш обгрунтовано підійти до вирішення цієї непростої проблеми і чесно каже. що основною проблемою є те, що ТЕЦ, яка забезпечує теплом і гарячою водою правобережну частину міста знаходиться у власності ПАТ "Кременчуцький вагонобудівний завод", який контролює Володимир Приходько, що встановлює тариф такий, який йому вигідний і всі намагання депутатів отримати дані про складові цього тарифу наштовхуються на спротив керівництва ПАТ "КВБЗ" і зрозуміло чому. Тому, що ці складові не відповідають дійсній вартості послуг, що надаються, є завищеними. Про те, що на правому березі Кременчука гаряча вода - це як казка про кисельні береги та молочні ріки, вже наче й не зручно говорити. Однак, без гарячої води наш народ якось звик обходитися, закупили люди електробойлери, та й мають гарячу воду, за яку доводиться платити немалі гроші, бо підігрівати воду доводиться електроенергією, яка теж не з дешевих, але обігрівати квартиру електроенергією обійдеться в такі шалені кошти, що доводиться брати тепло у ПАТ "КВБЗ", а останнє, користуючись своїм монопольним становищем встановлює ті ціни на тепло, які йому заманеться. До речі, ПАТ "Полтаваобленерго" робить те саме. Просто останнє має охолоджувати воду для того, щоб її підігрівати до стану пари і рухати турбіни для електроенергії. Тому побутові споживачі тепла, особливо селища Молодіжного, які споживають тепло - це частина технологічного ланцюга, який забезпечує вироблення електроенергії. Звідси ціна тепла наразі у ПАТ "Полтаваобленерго" дешевша, ніж на вагонному заводі, але це не означає, що Ігор Коломойський, який відзначається не меншою жадібністю, ніж Володимир Приходько, буде добиватися підвищення ціни на послуги з теплопостачання та постачання гарячої води до максимально вигідного для себе значення. Тож маємо ситуацію, коли всі послуги із забезпеченням тепла і гарячої води всіх багатоквартирних будинків в місті контролюють підприємства підконтрольні Ігорю Коломойському і Володимиру Приходьку. Воювати з олігархами - звичайно справа благородна, але для міської влади абсолютно безперспективна, особливо враховуючи те, що доводиться вести непросту боротьбу проти зазіхань ще одного олігарха - Костянтина Жеваго встановити повний контроль над нашим містом. Всі пам'ятають, які минулого року були баталії з приводу намагання міської влади підвищити ставку орендної плати за землю хоча б до 4% від її оцінки. Найбільше це підвищення торкнулося б Ігоря Коломойського, бо саме в АТ "Укртатнафта" та в Кременчуцькій ТЕЦ найбільші розміри земельних ділянок. В результаті підвищення ціни на оренду землі так і не відбулося, а фракція "Укроп", позбувшись Оксани Піддубної, стала досить лояльною до мера м. Кременчука Віталія Малецького, хоча до цього перебувала в жорсткій опозиції до нього і більшості депутатів. Фракція "Рідне місто", частина якої - це менеджери Володимира Приходька з самого початку перебували в коаліції з мерськими фрацкціями. Тож уявити собі ситуацію, коли б мер та більшість депутатів Кременчуцької міської ради пішла б проти Володимира Приходька та Ігоря Коломойського в питанні ціни їхньої продукції складно. Вони ж не самогубці. Не самогубець і Геннадій Іванян, бо пропонуючи вирішення проблеми шляхом переведення ТЕЦ на вагонному заводі у власність кременчуцької громади, він прекрасно розуміє, що Володимир Приходько її у міську власність просто так не передасть. Який же вихід? І тут Генадій Іванян делікатно мовчить. Бо викупити ТЕЦ, яка технічно і морально застаріла - це марне витрачання коштів, а забрати силдою ТЕЦ, навіть якщо застосування сили буде цілком законним для Г. Іваняна означає стати політичним самогубцем. Але ж і попіаритися на темі боротьби за потреби мешканців міста йому хочеться, як не використати такий момент. Тож, не вважаючи себе великим провидцем, вангую, що наступної сесії Геннадій Іванян або Оксана Піддубна або вони разом зареєструють ще один проект рішення про відміну рішення виконавчого комітету щодо підвищення тарифів і знову вони не наберуть необхідну кількість голосів, бо необхідну кількість голосів їм ніколи не нададуть ні представники фракції "Поруч", ні БПП, ні "Батьківщини" (останні, правда, будуть намагатися крутити начебто своє кіно). Також це рішення ніколи не підтримає фракція "Рідне місто" та "Укроп". І не важливо, в якій формі буде провалене голосування. Чи то це буде нез'явлення на сесію, чи то шляхом неголосування, чи майже масовим виходом депутатів із сесійної зали в теалет, але голосів це рішення ніколи не набере. Тоді Геннадій Іванян чи Оксана Піддубна чи вони обоє винесуть новий проект рішення про скасування рішення виконавчого комітету про підвищення тарифів ще на іншу сесію і знову не отримають необхідну кількість голосів. Зрештою вони зупиняться тільки тоді, коли ця тема набридне мешканцям міста і ніякого піар-ефекту на ній не зробиш, тобто тоді, коли опалювальний сезон закінчиться. Щодо комісії Гройсмана, яка повинна перевірити обгрутованість тарифів, то ця комісія нічого не зробить, тому що політика підвищення тарифів - це політика, яку підтримує сам Гройсман і яку вимагає від його Міжнародний валютний фонд та інші кредитори України. Що робити? Про рецепти вже говорили. Створювати ОСББ, облаштовувати та реконструювати будинки, шукати альтернативні джерела енергії. Однак останнє вимагає велкиких капіталовкладень. Тож доведеться пройти важкий шлях, поки будинок не перестане бути решетом. через яке тепло обігріває атмосферу. І це залежатиме зовсім не від діяльності Геннадія Іваняна.

Наступна стаття, де Геннадій Іванян намагається розповісти про своє бачення вирішення проблеми, стосується питання електротранспорту м. Кременчука. Ця стаття, звичайно, мовою окупантів, так і називається: "Об электротранспорте в Кременчуге". Стаття стосується того, що м. Кременчук отримав кредит від Європейського банку реконструкції та розвитку на придбання нових тролейбусів та розширення мережі їх використання. Тут все дуже просто, тільки нарікання Геннадія Іваняна про те, що тролейбуси до цього часу не отримані, треба адресувати не до мера Малецького та нардепа Шаповалова, а до одного з наближених Петра Порошенка - Ігоря Гладковського, який очолює копорацію "Богдан", що має поставити вказані тролейбуси. По суті претензії треба адресувати до президента Порошенка, тому що фактично він контролює ТОВ "Богдан". З самого початку цієї епопеї з кредитом, було зрозуміло, що мер В. Малецький та нардеп І. Шаповалов пішли на цей крок під певним тиском з Адмінстрації Президенота України. ТОВ "Богдан" треба збувати свою продукцуію. Отож Європейський банк фінансує, ТОВ "Богдан" виробляє і постачає, а місто користується і розплачується. Звичайно, В. Малецький та І. Шаповалов то все будуть заперечувати. Але факти, річ вперта.Таке рішення вигідне виключно П. Порошенку. Вангую, що всі без виключення тролейбуси, які будуть оновлювати парк КП "Кременчуцьке тролейбусне управління", будуть виключно виробництва ТОВ "Богдан". Власне, затримка із їхнім постачанням до міста пояснюється дуже просто - ТОВ "Богдан" не встигає виконувати замовлення, які пролобійовані їхніми власниками. Тому треба Геннадію Іваняну зібрати всіх свої "бабусь", яких він частково привів на минулу зустріч з Юрієм Бойоком в м. Кременчуці і пікетувати Адміністрацію Президента, вказуючи на те, що місту доведетьтся віддавати кошти за користування кредитом у валюті і щоб він дав команду пошвидше відправити тролейбуси на Кременчук. Але на такий крок Геннадій Іванян не піде, тому що стати ворогом Петра Порошенка, хай і не настільки могутнього, яким був свого часу Віктор Янукович, означало б втратити весь свій бізнес. Пане Геннадію, давайте говорити людям правду до кінця, а якщо не хочеться, то просто помовчимо. Боротьба за права людей вимагає інколи самопожерстви і розуміння того, що доведеться з владою воювати. А те, що ви робите, це не війна з владою - це боротьба з найнижчою її ланкою, яка не загрожує ні Вам, ні владі в цілому. Але тоді ця боротьба перетворюється в нікому не потрібну клоунаду. А клоунів в політиці в нас і так вистачає. Тож, пане Іванян, не будьте клоуном!

26.11.2017 року                                                             
 Олег Савченко            

пʼятниця, 3 листопада 2017 р.

Переглядаючи старі газети (кінець лютого 2005 року): Ющенко, Тимошенко та Мороз, а також їхні наближені (в їх числі Порошенко, Луценко, Турчинов, Аваков, Пашинський тощо ) мають зараз стояти на колінах і просити пробачення в українців; Корчинський та Вітренко як були раніше, так і є сьогодні старими політичними повіями.


Нещодавно член Товариства української мови ім. Шевченка Володимир Вусик передав мені старі газети, агітаційні матеріали на вибори та інші друковані ЗМІ минулих років. Почав переглядати в них статті та дописи і аналізувати їх з точки зору того, що нам відомо станом на сьогодні. 
Для аналізу взяв газету "Українське слово" число 8 за 23 лютого - 1 березня 2005 року. Можливо, хтось би спитав, а чому саме це видання, а не, наприклад, газету "2000" під редакцією відомого українофоба Володимира Корнілова. Однак, цитувати прокремлівських пропагандонів не маю ніякого бажання, а ось думки і прогнози українських патріотів, а особливо дії влади, яка теж була наче патріотичною, вважаю за доцільне проаналізувати найповніше. Нагадаю, що це саме той час, коли Віктор Ющенко тільки став Президентом України, я та і багато людей, які підтримували його самого та його команду на виборах і словом і ділом, сподівалися, що, нарешті, Україна стане дійсно європейською країною або хоча б намагатиметься це робити і перші кроки української влади вселяли сподівання, що так все і буде, але в той же час "любі друзі" (так називав Віктор Ющенко свої прихильників) стали чудити так, що потім Віктор Янукович, який в ті дні не знав, де підшукати місце та людей для своїх зібрань, 2010 року тріумфально в'їхав в резиденцію Президента України на вул. Банковій в м. Києві.
Розпочати свій аналіз хочеться із статті Боглана Червака, яка має назву: "Чи буде Мороз в опозиції?" Це зараз ми можемо сказати, що Мороз, заради отримання крісла спікера Верховної 
Ради України в 2006 році зрадить домовленості з Ющенком і Тимошенко і стане союзником Віктора Януковича, який завдяки цьому союзу стане знов прем'єром і, в подальшому новим президеном, що закінчить своє правління залиттям Майдану кров'ю і закликом до окупації з боку РФ. Богдан Червак задовго до виборів вказав на те, що Олександр Мороз має виключно совкове мислення, не є патріотом України і під час першого Майдану був союзником Ющенка, Тимошенко та інших лідерів виключно з кон'юктурних міркувань. Майбутнє Мороза, з точку зору Б. Червака, полягає в тому, що він стане політичним пенсіонером. Через два з половиною роки це пророцтво збулося. Єдине, в чому помилився Б. Червак, це в думці, що вибори поставлять все на місця і нічого в позиції О. Мороза не буде шкідливого.
Іншим матеріалом, що мене зацікавив, став допис Миколи Чорноморця під гучною назвою: "Дайте грошей на зраду". Зразу ж хочеться задати запитання, але не тільки Ющенку, а й  
  нинішньому Президентові Петру Порошенку, сьогоднішньому Секретарю Ради Націонецьної Безпеки та Оборони панові Турчинову, колишньому керівникові Служби Безпеки України Валентинові Наливайченку, які в той час відповідали за безпеку держави. Питання звучить дуже просто, що зробили ці особи, які присутні і зараз в публічній політиці, щоб притягнути до відповідальності людей, які отримували гроші з РФ на антукраїнську діяльність. І чи не розуміють ці особи, що їхня бездіяльність і байдуже ставлення до становлення патріотичних основ діяльності громадських рухів призвела врешті-решт до того, що Путін мав можливість розв'язати війну  окупувати частину України. І найголовніше, чому частина цих осіб зараз бореться не стільки з відкритими ворогами України, стільки з патріотами?
Нині Микола Томенко розгортає бурхливу діяльність, намагаючись створити потужний політичний рух під своїм керівництвом. Але ось цікаве звернення я знайшов у цьому періодичному виданні: 
 Звернувся до нього, як до віце прем'єр-міністра Громадський Комітет "Український Севастополь". Правда, слід врахувати, що це звернення було адресоване і Євгену Червоненку, який на той час займав посаду міністра транспорту. Але Євген Червоненко вже давно довів свою антиукраїнськ позицію з більшості питань. Мені зараз цікаво лише одне, як він став особою, яка відповідала за безпеку Віктора Ющенка на час виборчих перегонів? 
В цьому зверненні члени громадського формування просять, щоб в вагонах українських потягів звучала українська музика, а не окупаційний шансон. Також пропонувалося змінити назви залізниць, які ці назви отримали за часів СРСР. Наприклад, Південно-Західна залізниця, головний офіс якої розташований в Києві, має назву, яка взагалі не відповідає розташуванню. З того, що в наших потягах до цього часу я не чую українську музику, а назви залізниць залишилися без змін, ніякої реакції з боку Миколи Томенка не послідувало. Цікава назва громадського формування - "Український Севастополь". Я уявляю, як непросто, з огляду на ті події, що відбулися останнім часом, цьому громадському формуванню було діяти в Севастополі. І ось, патріотичні лідери, абсолютно начхали на діяльність людей, що намагалися зробити Севастополь дійсно українським містом. Чи не варто покаятися за бездіяльність, пане Миколо? А скільки таких людей було в Криму без підтримки від влади? Питання риторичне. Далі хотілося б звернути увагу на публікацію, що була присвячена недостатній підтримці українського книгодрукування, що має назву "Кредит довіри".
  


















Тут важливо те, що як в ті часи, так і пізніше уряд Януковича-Азарова підтримував книгодрукування окупанта, а не українське. Зараз питання книгодрукування нарешті отримало певне вирішення. І зразу ж пані та панове колишні регіонали, як вірні слуги Путіна, підняли гвалт з приводу начебто порушень прав російськомовної частини населення. Одне скажу, зупинятися ми не маємо права. Як в питанні про освіту, про квоти української мови на радіо і телебаченні. Інакше матимемо повторення сценарію 2014 року. І на цьому треба стояти до кінця. Або переможе Україна або окупанти, третього шляху немає.
Інша стаття, автором якої є знаменитий кінорежисер, нині покійний, Юрій Іллєнко, стосується катастрофічного становища, в якому опинився український кіноматограф. 
Вона так і називається: "SOS Українського кіно". Зараз, син Юрія Іллєнка Пилип Іллєнко очолює Державне агенство України з питань кіна. Здавалося, син такої особистості має добитися того, щоб справжнє українське кіно заполонило інформаційний простір України замість того окупаційного продукту, що ми маємо в телебаченні, (телеканали "Інтер", "Україна", "НТН" тощо), який пропагує відповідні цінності. На жаль, на даний час, незважаючи на певні зрушення і появу нових фільмів, революційних змін не відбулося. Недавно вирішив переглянути всі серії нового фільму, присвяченому війні на Сході, який називається "Гвардія". Головну роль грав там відомі Олексій Горбунов, Римма Зюбіна та Ахтем Сеітаблаєв. Переглянувши фільм, можу сказати свою думку: фільм слабкий. Він знятий в жанрі бойовика, але не відчувається напруги в сюжеті, на моє переконання актори, в числі яких і Олексій Горбунов, грали не надто переконливо. Сценарій розтягнутий, не відчувалося, що мені не хотілося відриватися від перегляду, щоб побачити фінал. Після перегляду цього фільму, вирішив переглянути якийсь російський бойовик і був вражений, що якість цього фільму, не буду назвати якого, вища. Було цікаво дивитися, відчувалася напруга і хотілося взнати, що буде далі. Такого ефекту в фільмі "Гвардія" я не спостерігав. Хотілося б звернутися до акторів, режисерів та інших осбі. Держава зараз розширила фінансування кіна. Звичайно, ми не можемо зараз зрівнятися з рівнем фінансування, який виділяється на кінопроцес в РФ. Але ж, якщо ми не станемо конкурентноздатними, то не переможемо окупанта. Треба більше працювати над тим, щоб кіно було насамперед цікаво дивитися. Одними заборонами ми ворожий кінематограф не переможемо. Потрібно пропонувати і просувати свою якісну продукцію.
Останні дописи, які хотілося б проаналізувати, стосуються становища, в якому перебував Янукович після перемоги Ющенка, а також про дивні дії Наталі Вітренко та Дмитра Корчинського. З цих дописів ми бачимо, що в ці дні Янукович був повністю розбитий. Його не хотіли бачити навіть в Луганській області, де його підтримка на виборах була максимальною. Звичайно, не варто скидати з рахунку дії спецслужб сусідньої держави. Але, основним фактором, який сприяв поверненню Януковича у владу, стала гризня між верхівкою переможців. Вийшло як в Шевченка, самі себе звоювали. Не можна зараз повторити подібного. 
Щодо Корчинського і Вітренко, то із статті "Союз меча і орала", видно, як вони наче по команді почали критикувати нову владу. При цьому, якщо Вітренко ніколи не приховувала свої проросійські настрої, то дії Корчинського виглядають дивними. Як може прихильник національної ідеї і розбудови української держави діяти узгоджено з Вітренко. Пояснення в мене може тільки одне. Ці люди є агентами російських спецслужб. Прямих доказів я не маю, але кожного разу, коли російському зомбоящику потрібна була провокація, то Корчинський був одним, але не єдиним варіантом, щоб її влаштовати. Тож, не всі особи, які називають себе патріотами. такими є насправді. Щоб пізнати людину, потрібно прослідкувати за його діями якомога більший період часу. І ще одна ознака українського патріота. Він завжди буде виступати за якомога більше заповнення українським змістом нашого інформаційного простору. Тож будьмо уважними і працюймо! Нам ще досить багато слід зробити.

04.11.2017 року                                                                                         Олег Савченко   




пʼятниця, 20 жовтня 2017 р.

Чому Жеваго і його прислужники брешуть?

Ось такі листівки розповсюджують вірні слуги пана Жеваго в селі Солонці та в селищі Нова Галещина. Виявляється Жеваго так боїться моїх дій, що допускає думку про передачу мені коштів аби я не проводив ніякої діяльності з приводу розбудови Біланівського ГЗК.
Я спочатку не розумів, чому так нервують Жеваго і його прислужники. Їм вдалося перекупити депутата Кременчуцької райради Ганну Капустян, яка із людини, що боролася за права свої земляків і виступала проти розбудови Біланівського родовища, стала особою, яка захищає інтереси мільярдера. За які такі подарунки вона стала провідником політики Жеваго, я можу тільки здогадуватися. Представникам Жеваго вдалося перекупити Вячеслава Бондаря, який раніше особисто їздив на суд, щоб не допустити розбудови Біланівського ГЗК, а зараз, перебуваючи на посаді сільського голови села Бондарі, шляхом маніпуляцій добився того, що це село ввійшло до складу Новогалещинської ОТГ (об'єднаної територіальної громади) і таким чином Кременчуцький район зменшився в розмірах на одну сільську раду. Перед цим він добився того, що мешканці с. Бондарі дали згоду на розбудову кар'єру. В. Бондар боровся на виборах до Новогалещинської ОТГ за місце її голови, але шансів в нього було небагато, він свою роль виконав, тож його доля більше не цікавить Жеваго і його команду. Ганна Капустян балотувалася як депутат Новогалещинської ОТГ, не знаю чи пройшла вона до депутатського корпусу цієї громади, якщо чесно, і не хочу знати. Ця людина для мене вже не існує. В Новій Галещині у Жеваго досить сильні позиції і намагання мої та моїх однодумців протидіяти його планам, мають досить невеликі шанси на успіх. Лише мешканці Єристівки боряться до кінця, вимагаючи від Жеваго забезпечити їм нормальні умови життя, але ця боротьба теж поки що успіхом не завершилася.
І ось недавно я знайшов відповідь. По-перше, незважаючи на свої перемоги в Кременчуцькому районі, м. Кременчук залишається поза його впливом і мешканці нашого міста категорично не хочуть розбудови біля міста ще одного промислового монстра, який буде отруювати їм життя, не виключено, що труїти будуть не тільки викидами. яких і так достатньо насичили промислові підприємства міста, але душити радіацією, наявність якої Жеваго та його прихильники заперечують, але інформація про наявність якої постійно виникає з різних джерел, починаючи з часів експедицій, які досліджували запаси залізної руди у Біланівському родовищі ще за часів існування СРСР. По-друге, і це, мабуть, більш важливе. Недавно в ЗМІ з'явилася інформація про те, що ХК "АвтоКрАЗ" є величезним боржником зі сплати єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду. Нагадаю, що, в зв'язку з пенсійною реформою, пенсію в майбутньому будуть отримувати тільки ті особи, що платили особисто або через своїх роботодавців внески до Пенсійного фонду. І уявіть собі, людина. яка з величезними труднощами доживає до пенсійного віку, приходить в Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці та подає документи про призначення пенсії, раптово взнає, що пенсію вона отримувати не буде, тому що ті роки, які вона пропрацювала в ХК "АвтКрАЗ", мають несплачені внески до Пенсійного фонду. Важко спрогнозувати реакцію цих людей, але однозначно вона буде негативною. А я задаю питання, невже мільярдер Жеваго, не може сплатити ці кошти? Відповідаю, може. але не хоче. Бо йому доведеться зменшити свої апетити і жити менш шикарно, ніж він звик. Для Жеваго краще обдурити простих людей, ніж розлучитися зі своїми капіталами. Це він вже довів, коли його банк "Фінанси і Кредит" збанкрутував, а гроші вкладників якомись чином були передані під кредити підконтрольних йому підприємств, за що відповідальність поніс колигній голова правління банку "Фінанси і Кредит" Хливнюк, що своєчасно втік за межі України, а Жеваго продовжує наживатися далі. Далі він це довів тим, що працівникам ХК "АвтоКрАЗ" не сплачує кошти до Пенсійного фонду, позбавляючи їх ати пенсію в майбутньому. Це Жеваго довів, що не бажає відшкодовувати шкоду мешканцям Єристівки, а душить їх відвалами на їхній землі біля їхніх домівок. 
Але найбільший обман Жеваго тільки планує. Селянам нинішньої Пришибської сільської ради, вже колишньої Бондарівської сільської ради та Новогалещинської ОТГ, які мріють про те, що отримають гідну компенсацію за втрачені землі слід вже зараз забути про свої мрії. Їх Жеваго та його прислужники обдурять, як обдурили інших. І тоді палка підтримка розбудови Біланвського ГЗК може обернутися такою ж палкою ненавистю і виступами в порівнянні з якими виступи селян Єристівки будуть здаватися дитячою забаганкою. 
Інший аспект, про який замовчують Жеваго та його прихильники. Розбудову Біланівського ГЗК вони хочуть здійснити за рахунок інвесторів, звичайно ж, іноземних. Свої гроші вкладати у виробництво Жеваго не бажає. Він бажає лише стригти купони. І тут у Жеваго виникли немалі труднощі. Справа в тому, що британці, які раніше мали намір фінансувати будівництво Біланівського кар'єру, від свого наміру відмовилися. Те ж саме зробили німці, які приїздили на місце і оглядали майбутнє будівництво. Наскільки мені відомо, вони прямо вказали на необхідність шахтного, а не відкритого видубутку, що втричі збільшує вартість робіт. Жеваго та його прихильники ведуть нечесну інформаційну кампанію проти активістів та простих мешканців, які протестують проти будівництва Біланівського ГЗК, тому що іноземних інвесторів цікавить думка громади і їх ставлення до цієї розбудови. А вона, як вже вказав вище, в Кременчуці, повністю негативна, а в Кременчуцькому районі може змінитися в небажані для Жеваго зміни. Тож Жеваго ввімкнув всі можливості ЗМІ, кампанії обріхування людей, яким від Жеваго нічого не треба, бо їм хочеться бути господарями свої землі, а не холопами у мільярдера. Обіцянка платити величезні гроші залишиться обіцянкою. Збільшення кількості робочих місць - це теж брехня, бо працівників, які будуть виведені з Горішноплав'янського родовища внаслідок того, що із-за значної глибини кар'єру, діставати руду стало невигідним, перекинуть на Єристівський і Біланівський ГЗК. Тим більше, що на кар'єрі немає потреби в великій кількості працівників, а переробка руди в Жеваго вже налагоджена. ті, хто зараз працює на Полтавському і Єристивському ГЗК постійно скаржаться на те, що їх адміністрація постійно намагається позбавити пільг за шкідливі умови праці, платити якомога менше, тож селянам, які повірили Жеваго, годі сподіватися на настання раю на їхніх землях. Їхня доля - рабська праця за копійкм у Жеваго.
Пане, Жеваго, особисто мені хотілося б від Вас не грошей, а того, щоб Ви та Ваші вірні прислужники від мене відчепилися. Щоб вони не пропонували якісь вигоди від відмови від боротьби, бо я від них нічого не хочу. Я хочу приїхати в хату, навіть хатинку, яка залиилася від моєї матерів в с. Кияшки (станція Потоки), насолоджуватися чистим повітрям і купатися та рибалити в неотруєному Пслі. Життя занадто коротке, щоб купуватися на Ваші гроші. А селянам, які вміють і люблять господарювати, хотілося б бути
господарями на своїй землі, а не рабами на Ваших підприємствах.
Краще ті гроші, які Ви витрачаєте на продукування брехні і пропагування своїх інтересів, віддіайте людям. яких Ви та Ваші поплічники обурили.

20.10.2017 року                 Олег Савченко
  

четвер, 19 жовтня 2017 р.

Чому у Жеваго не відібрали власність у Криму?

Тиждень тому зателефонувала знайома, яка працювала на той час в підприємстві, що надає послуги з охорони підприємств, підконтрольних мільярдеру Костянтинові Жеваго, серед яких і холдінгова компанія "АвтоКрАЗ" і задала питання: чи можуть її примусити їхати в Крим? Я навіть перепитав, бо не розумів, кого зараз можна примусити їхати на окуповану територію, за виключенням осіб, які виконують спеціальні державні завдання. Вивилося, що я зрозумів питання вірно. Цю молоду жінку, яка працює чи, може вже, працювала, керівництво підприємства примушували їхати в Крим для охорони бази відпочинку, яку ХК "АвтоКрАЗ" має в окупованому Криму.
Я пояснив, що ніхто не може примусити її туди їхати, тим більше, що російською мовою вона не говорить, цю нещасну зразу можуть оголосити бандерівкою і, не виключено, що з Криму вона найближчим часом не повернеться. В разі, якщо її звільнять з роботи за невиконання такого розпорядження, пропонував юридичну допомогу, але знайома від боротьби за робоче місце відмовилася, говорячи. що їй і так платять копійки, тож триматися за це місце вона не буде.
Після цієї розмови думки як хмари оповили мою голову. Що ж виходить, пропагандисти від Жеваго, які малюють його образ мало не як рятівника якщо не України, то м. Горішні Плавні точно, величезного патріота, м'яко кажучи фарисействували, а якщо більш точно, брехали, як собаки. Бізнес Жеваго цілком лояльно сприймається в державі-окупанті, ніхто і нічого йому не перешкоджає заробляти там гроші, хоча українських товаровиробників, за невеликим виключенням, було піддано жорстким санкціям.
Згадую 2015 рік, коли їхав з Полтави на Кременчук і побачив колону новеньких "КрАЗів" в кількості близько 15 штук, які їхали в бік Полтави. Після побаченого спитав у знайомого, який на той час працював на "АвтоКрАЗі", чи запрацювало підприємство. На це знайомий здивувався і сказав, що, насправді, підприємство нічого не виробляло і простоювало. Я здивувався ще більше і подумав, чи не повернулися 90-ті, коли "КрАЗи" випускалися на підпільних майстернях, а потім переганялися до Росії як відремонтовані. Особливо на цих схемах непогано нажився відомий, нині покійний, бізнесмен Морозов, якого навіть намагалися засудити за ці справи, але так і не змогли. Однак, не тільки Морозов цим займався, були й інші, але ж деталі для складання автівок вони брали виключно на ХК "АвтоКрАЗ".
Мої підозри про те. що відправка до держави-окупанта вироблених підпільно "КрАЗів" стали більш ймовірними, коли зі знайомим, про якого я говорив вище, зовсім недавно я побував у в одному із магазинів м. Кременчука, де той зустрівся з іншим своїм знайомим, який до цього часу працює на ХК "АвтоКрАЗ". Цей його знайомий підтвердив, що зараз робота на підприємстві дещо пожвавилася і почався експорт машин до держави-окупанта. Хотілося б перевірити, скільки автомобілів відправлено легально, а скільки не зовсім. але ж ХК "АвтоКрАЗ" вже давно не публікує свої дані про випуск автівок.
Я задаю собі і всім мешканцям м. Кременчука, всім громадянам України, питання: чому у Жеваго окупанти не відібрали земельну ділянку з базою відпочинку у Криму, чому йому дають можливість продавати продукцію на російському ринку? Що такого зробив Костянтин Жеваго для російської імперії, що йому вмикають зелене світло сприяння, замість червоного світла заборони? Невже в наших сусідів. які не відзначаються дружелюбністю, особливо останнім часом, спостерігається дефіцит нових вантажівок, невже "КаМАЗів" не встигають випускати і нагально потрібно їх доповнити "КрАЗами"?
З недавньої історії та й і з сьогоднішніх подій режим сприяння в російській імперії вмикають виключно за певні послуги зовнішньополітичного характеру. Я не можу сказати за що в державі-окупанті так люблять Жеваго, але точно не за те, що він патріот України. Вважаю, що СБУ слід більш детально вивчити діяльність мільярдера, бо не відкидаю того, що намагання Костянтина Жеваго взяти під свій контроль Кременчук диктується не тільки економічними і політичними інтересами, але й інтересами допомоги своїм друзям "за парєбріком". Але ж така допомога, як показують події в Криму і на Сході України, дуже дорого обходиться нашій державі і громадянам. 

19.10.2017 року                                                              Олег Савченко  

субота, 23 вересня 2017 р.

Вчора Піддубна показала своє справжнє обличчя і воно виявилося страшним.


Не хотілося напередодні святкування дня міста писати цей блог, але як кажуть, крик душі. Сьогодні зранку прочитав на сайті "Депутати Кременчука" статтю під назвою: "Ой що то за кума... Депутат Піддубна ледь не зірвала офіційний прийом делегації Литовської республіки в мерії Кременчука". Детальніше кожний бажаючий може почитати це за посиланням: http://deputat-kremen.pl.ua/2017/09/22/oj-shho-to-za-kuma-deputat-piddubna-led-ne-zirvala-ofitsijnyj-pryjom-delegatsiyi-lytovskoyi-respubliky-v-meriyi-kremenchuka/.
Шановні друзі, шановні мешканці міста! Давайте зрозуміємо, що ж насправді відбулося? Приїздить делегація із дружньої нам країни. Перед цим візитом відбуваються консультації, переговори, певне узгодження позицій, тобто та невидима, але дуже потрібна робота. яка виливається в офіційні зустрічі і підписання офіційних документів. що надають можливості нашому місту встановлювати міжнародні контакти; ділові, культурні і навіть прості людські. Ці контакти в майбутньому надають можливості вирішувати безліч проблемних питань, які виникають в житті нашого міста і які часом потребують вирішення за допомогою міжнародних зв'язків. Насамперед, ці контакти формують розуміння іноземців про місто, область і державу за кордоном, їхній імідж. Якщо цей імідж поганий, то до міста, області держави не приїдуть іноземці, не прийдуть інвестиції, сфера туризму не розвиватиметься. Тому будь-яку офіційну зустріч міжнародного формату потрібно зробити якомога позитивнішою, щоб спогади про неї залишилися найприємнішими, розішлися в зарубіжних країнах і там розповідали про те, що Кременчук - найкраще або хоча б одне з найкращих міст в Україні, а, можливо, і в світі. Шкодити офіційній зустрічі з міжнародною делегацією в місті може тільки явний ворог або людина, яка ставить власні амбіції вище потреб громади міста. Як не дивно така людина в місті знайшлася. Це депутат Кременчуцької міської ради Оксана Піддубна. Заради задоволення власних амібіцій вона перетворила зустріч в міжнародному форматі за участю дипломатів в цирк, як вона це звикла робити на сесіях Кременчуцької міської ради. Однак, питання, що розглядаються на кожній сесії Кременчуцькї міської ради, за невеликим виключенням, є справою нашої громади,  а тому клоунада, яку постійно влаштовує О. Піддубна в своїй роботі депутата, цікавить лише тих, хто не розуміє суті подій, що відбуваються в нашому місті, а таких, не так багато. А вже під час міжнародних зустрічей у всіх нормальних країнах, регіонах та населених пунктах вибудовується спільна позиція, як влади, так і опозиції, щоб боротися не тільки за власні амібіції, а й відстоювати інтереси держави, регіону, населеного пункту. В Оксани Піддубної амбіції виявилися вищими за інтереси громади. Я не хочу детально аналізувати суть її претензій до міського голови, на моє переконання - це маячня особи, яка страждає манією переслідування. Я хочу звернути увагу на певні події, що відбувалися в історії.
Так ось, з історії мені відомо один, але промовистий факт, коли на міжнародній арені певна політична сила виступала проти інтересів держави і свого народу, щоб потім захопити владу. Я маю на увазі період Першої світової війни, коли малочисельна і маловідома партія більшовиків, яку очолював Ульянов під партійним псевдонімом Ленін, виступала за поразку царської Росії у Першій світовій війні і переростання її в революцію. Більше ніде в світовій історії подібних прикладів не знайшов. Результатом такої діяльності стала не тільки поразка Російської імперії у війні, не тільки революція, яку самі більшовики до 1927 року називали переворотом, але й розв'язання громадянської війни, яка забрала життя більше осіб, ніж Перша світова. Але на цьому більшовики не зупинилися, вони провели на території України три Голодомори, найстрашніший із яких став Голодомор 1932-1933 років, вони створили ІІІ Інтернаціонал і готувалися до пролетарізації (тобто до збіднення через завоюваня) всього світу. Зрештою ця політика призвела до війни з Гітлером, який до 22 червня 1941 року вважався союзником Сталіна, до "холодної" війни або війни економік, яку більшовики-комуністи програли і в 1991 році СРСР розпався. Але на цьому діяльність більшовиків не зупинилася. КГБ, який був надійним захистом більшовизму-комунізму, переродився в ФСБ, який поставив на чолі нової російської імперії Володимира Путіна, що анексував Крим і веде приховану війну проти України на Сході. Загалом за різними оцінками на території колишнього СРСР загинуло від розстрілів та різних репресій близько 66 мільйонів осіб. Значна частина загиблих, майже половина, припадає на Україну і українців. 
Чому ж відбулися такі страшні події. Справа в тому, що всі без виключення більшовики страждали одним комплексом - комплексом влади. Для особи, яка страждає комплексом влади, всі засоби для її досягнення і її утримання не можуть бути погані. Бо без влади людина себе не уявляє, цій людина влада потрібна не для того, щоб реалізувати якись суспільно значимі проекти, а для того, щоб бути володарем. Людина з комплексом влади стає диктатором, в історії їх було немало, останній приклад - диктатор КНДР Кім Чен Ин, який для того, щоб утримати владу, не зупиняється перед масовими вбивствами людей, неважливо яких, своїх чи чужих.
Я до чого відволік увагу на цей екскурс в історію і психологію. Справа в тому, що Оксана Піддубна, коли вчинила цей цирк, продемонструвала, що в неї наявний цей комплекс влади. А це означає, що заради отримання влади, вона не зупинеться ні перед чим.
Мені дуже часто прихильники О. Піддубної розповідають про її чесність і принциповість, а тому вважають, що бажання влади, яке на мою думку є комплеком, за умови того, що Піддубна чесна і принципова, зіграє на користь громаді міста та державі.
Що ж зупинимося на чесності і принциповості Оксани Піддубної.
Я маю багато відомостей, які характеризують О. Піддубну не з кращого боку. але не хочу їх зараз приводити, не тому що боюся її звернення до суду, а тому, що буду більше доводити, що то є правда, ніж переконувати в недоліках особи О. Піддубної.
Візьмемо всім відомі факти, які не потрібно доводити. 
До 2015 року О. Піддубна була депутаткою Автозаводської районної ради м. Кременчука від ВО "Батьківшина". Під кінець каденції стало зрозуміло, що на наступних виборах вона не зможе розраховувати на пітримку цієї політичної сили. Так, в 2014 році О. Піддубну не обрали головою Автозаводської районної ради м. Кременчука, а висунули її однопартійця В. Шафороста. Ситуація з виборами ускладнювалася тим, що після місцевих виборів 2015 року Автозаводська та Крюківська районні ради м. Кременчука мали бути ліквідовані, а в Кременчуцьку міську раду потрібно було обирати не 60, а 42 депутати, тобто боротьба за місце депутата стала ще жорсткішою. Спочатку О. Піддубна стала членом партії "Воля". але потім їй, як і всім, стало зрозуміло, що "Воля" не проведе до міськради жодного депутата. Тоді О. Піддубна поїхала на зустріч з соратником Коломойського Г. Корбаном, який на той час очолював новостворену партію "Укроп" і зуміла довести, що саме вона має стати лідером Кременчуцької міської організації, яка проведе максимальну кількість депутатів в Кременчуцьку міську раду. Вибори до Кременчуцької міської ради в 2015 році запам'яталися тим, що більше 30 осіб - праціників підконтрольного Коломойському АТ "Укртатнафта" були затримані за фотографування своїх виборчих бюлетнів. Як потім стало відомо, всіх праціників цього підприєства змушували фотографувати свої бюлетні та надвати фото відповідним особам. Додам, що під контролем Коломойського у м. Кременчуці є ще Кременчуцька ТЕЦ та Кременчуцька філія "Полтаваобленерго". Чи є злочином такий примус голосувати за того чи іншого кандидата? Є. Стаття 157 Кримінального кодексу України передбачає покарання за такі речі. Чи виступила О. Піддубна за притягнення до відповідальності винних за такі порушення? Ні, тому що їй конче потрібно було стати депутаткою. Для чого було потрібно депутатство О. Піддубній? Для того, щоб мати гроші, бажано великі гроші. Поки О. Піддубна керувала Кременчуцькою міською партійною організацією "Укропу" і була лідером відповідної фракції, вона рахувалася на непоганій посаді в АТ "Укртатнафті" і отримувала непогану зарплату, хоча як фахівець, вона підприємству була не потрібна, а була потрібна Коломойському як політичний діяч. О. Піддубна навіть не знала, на якій посаді рахувалася. В якому розмірі отримувала заробітну плату О. Піддубна за свою політичну дяльність на користь Коломойського?  Відповідь, у достатньому, щоб кататися на власному, орендованому чи наданому в користування невідомою особою автомобілі і попадати в ньому в ДТП. Питання, чи кожен працівник АТ "Укртатнафти" може собі дозволити придбати автомобіль або керувати іншим автомобілем за довіреністю, що також потребує немалих грошей після півтора років роботи на підприємстві? Відповідь очевидна. Далі, О. Піддубна настільки стала самовпевненою в собі, що почала систематично кататися в США (теж, до речі, задоволення не з дешевих) і "прокатала" важливе голосування для "Укртатнафта", коли минулого року міська рада планувала підвищити орендну плату за землю для підприємств. Найбільше від цього могла постраждати саме "Укртатнафта", оскільки має найбільшу земельну ділянку на території м. Кременчука. Всі депутати міського і обласного рівнів від "Укропу" кинулися захищати інтереси свого підприємства, але не О. Піддубна. яка непогано проводила свій час в Америці. Знайшлися "доброзичливці" і повідомили куди потрібно, так що після повернення з США О. Піддубна вилетіла з "Укропу" як пробка шампанського. Що поробиш, погано захищала інтереси Коломойського,  це не пробачається.
Потім О. Піддубна подалася до К. Жеваго, у всякому разі її було запрошено на зустріч з К. Жеваго на "АвтоКРАЗ" 20.09.2016 року, є відповідні фото в засобах масової інформації. Мене, наприклад, туди не пустили. Наскільки мені відомо, зараз О. Піддубна теж рахується в якійсь фірмі, пов'язаній з К. Жеваго і отримує зарплату. Яку? Не знаю, але цілком достатню, щоб на кожну сесію приходити в новій сукні або в новому костюмі, які придбані далеко не в секонд-хенді.
А тепер подумаймо. О. Піддубна отримувала непогану зарплату за свою політичну діяльність спочатку у Коломойського, потім у Жеваго. Про Коломойського відомо, що він є найбільшим боржником зі сплати податків у всій Україні. Жеваго теж неодноразово фігурував у справах про ухиленні від податків. Несплата податків - це невиплата нормальних пенсій, невстановлення субсидій всім, хто її потребує, не утеплення будинків, не відремонтовані дороги і багато того, що можна було б зробити. Фактично, це крадіжка грошей у всіх громадян, тобто у всіх нас. Не думаю, що мешканці м. Кременчука, як і всі громадяни України, забули про історії з "Приватбанком" та банком "Фінаси і Кредит", що вкрали у громадян мільярди навіть не гривень, а доларів. Таким чином, О. Піддубна влаштувала собі життя за вкрадені в нас гроші. Невже вона добивається влади, щоб жити гірше? Ні, я вважаю, що вона добивається влади, щоб самій жити ще краще. Невже, маючи комплекс влади, О. Піддубна бореться виключно за інтереси мешканців міста Кременчука? Ні, вона бореться насамперед за отримання влади і її утримання, бо влада її цікавить як джерело багатства і джерело задоволення власних амібцій. Чи здатна О. Піддубна для отримання і утримання влади на негідні вчинки, які будуть шкідливими для громади, а то і на злочини? Я думаю, що так. А ви як вважаєте?

23 вересня 2017 року                                                            Олег Савченко  

вівторок, 12 вересня 2017 р.

Останні цікаві метаморфози кременчуцької місцевої політики: Іванян затих, Піддубна - show must go on, Музика вийшов із тіні і не проти помірятися силами на виборах мера.

Минулого неділі відбулася вистава одного із акторів української політики Міхеїла Саакашвілі під назвою: "Прорив українського кордону". Багато мешканців Кременчука брали участь в цьому шоу, підтримуючи дії Саакашвілі, Тимошенко, Наливайченка, Садового та інших.
Щоб не було непорозумінь, зразу зазначу, що я не є прихильником Саакашвілі, вважаю, що його не варто захищати, хоча не розумію, що робили представники кременчуцького охоронного підприємства "Скорпіон 2016", яких ми більше знаємо як "кременчуцьких тітушок" на кордоні України в Краковці? Версій багато. Одні кажуть, що це робота Олега Ляшка, інші, що це провладні політики найняли "тітушок", щоб організувати провокації на кордоні і мати підстави для застосування сили проти прихильників Саакашвілі, а ось треті взагалі кажуть, що самі прихильники Саакашвілі найняли кременчуцьких тітушок, щоб звинуватити владу в організації провокацій. Зрештою, сталося те, що сталося і, на моє тверде переконання, з цього часу мають розпочати роботу слідчі і прокурори, щоб дати належну юридичну оцінку всім, хто вчинив порушення кримінального законодавстува України. Зайва увага до Саакашвілі лише дає йому зайві бонуси.
Серед місцевої політики слід відзначити останню сесію Кременчуцької міської ради, де ми спостеріали цікаві речі, які раніше не були помітні.
По-перше, на цій сесії майже не було помітно  Геннадія Іваняна. На фоні попередніх сесій, коли Г. Іванян виступав майже з кожного питання, подавав запити, критикував і пропонував, хай і не зовсім доречно, було видно, що він планує боротися за крісло мера на наступних місцевих виборах. Геннадій Іванян та його спільники Гамза. Сазонов та інші представники кременчуцького "Опоблоку" видавали друкований та видають і зараз електронний варіант газети "Думка.сom", де ведуть агітацію за себе та своїх прихильників. Виникає резонне питання: що сталося? Ми можемо лише припускати. Свої особисті припущення я висловлю нижче, але те, що Г. Іванян був того дня в незвичному для себе амплуа, не підлягає сумніву.
О. Піддубна, як зажди слідувала своїй манері поведінки, яку можна виразити відомою з часів Фредді Мерк'юрі фразою:  show must go on (шоу має продовжуватися). Однак, це шоу вже в достатній мірі набридло більшості депутатів. Набридло так, що коли дійшла справа до проголошення депутатських запитів О. Піддубної, то більшість депутатів, в тім числі і ті, що завжди її підтримали, вийшли із залу. Кількість депутатів, які залишили зал засідань, була настільки мізерною, що жоден із шести депутатських запитів О. Піддубної не був підтриманий, навіть ті, за підтримку яких відкрито виступав В. Малецький. 
Інший цікавий факт. Депутат Ганна Павленко, яка зачитувала свої депутатські запити наступною після О. Піддубної, під час проголошення депутатського запиту за фактом побиття учасника АТО біля бару-піцерії "Маріо", чомусь замість того, щоб вимагати притягнення винних до відповідальності, почала розповідати про те, що потрібно розібратися з тим, хто є керівником та засновником підприємства та вжити заходів до того, щоб не допустити в майбутньому подібних випадків. Поряд зі мною сидів знайомий учасник АТО, який не міг разом зі мною стримати обурення. Всі патріоти м. Кременчука добре знають "Скорпіон 2016" ще з тих часів, коли в квітні цього року один із співробітників цього підприємства наніс ножове поранення в м. Полтаві учаснику війни на Сході. Для отримання інформації достатньо зайти в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України. Ця інформація є безкоштовною і там чітко вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна охоронна фірма "Скорпіон-2016" (ТОВ "Приватна охоронна фірма "Скорпіон-2016") засноване Горбатюком Сергієм Миколаєвичем, який одночасно є помічником депутата Полтавської обласної ради від "Опоблоку" і керівника відповідної  фракції Олега Сазонова (інформація з сайту Полтавської обласної ради). Якщо врахувати, що Олег Сазонов є віце-президентом Федерації греко-римської боротьби України, то стає ясно, що в "Скорпіоні-2016" зібрані спортсмени, які можуть стати силовим аргументом в суперечках не тільки суб'єктів підприємницької діяльності, але і в політичних конфліктах і навіть при загрозі зовнішнього вторгнення наприклад Росії, а тому є дуже небезпечним утворенням. А тепер звернемо увагу на наступне; Саакашвілі у Львові зустрічав особисто мер Львова і лідер "Самопомочі" Андрій Садовий. Ганна Павленко є членом "Самопомочі" серед депутатів Кременчуцької міської ради. І вона напередодні перетину Саакашвілі кордону з Україною чомусь намагається обійти увагою питання про відповідальність "Скорпіону - 2016" загальними фразами. Зовсім промовчати вона не могла, тому що значною мірою опирається на "атошників", але одночасно намагалася питання забалакати та відкласти. І вже не здається таким фантастичним варіант, що кременчуцьких тітушок навмисно найняли прихильники Саакашвілі, точніше його спонсори і таємні ляльководи, щоб на кордоні влаштувати провокації і звинуватити в цьому владу. Доказів для такого категоричного висновку в мене на цей час немає, але інформація для роздумів є.
Далі, пані Ганна зупинилася на пам'ятнику матросам на правому березі Дніпра, який поставлений в пам'ять моряків Балтійського флоту, які в роки Революції 1917-1920 роках воювали за більшовиків і проти Української держави. Тут я погоджуюся з пані Ганною, але на моє тверде переконання, найперше нам потрібно прибрати пам'ятник більшовикам, який до цього часу всупереч законодавству стоїть перед міською радою і куди недобитки комуністів ходять на "медитацію" 7 листопада кожного року після того, як від пам'ятника Леніну на центральній площі міста не залишилося і сліду.
На ці слова Микола Порицький, як справжній представник "Опоблоку" почав щось розповідати про толерантність по відношенню до історії. Можу тільки додати, якщо слідувати логіці Порицького, то нам слід відновити гітерівські пам'ятники, щоб бути толерантним.  Заперечу Порицькому простим аргументом - більшовики толерантними не були, навпаки, вони не соромилися розстрілювати, вішати, катувати і виселяти до Сибіру. Тож до більшовизму бути толерантним означає просто йому програти, в нашому випадку програти російській імперії Путіна. Звичайно, М. Порицький є прихильником "русского мира", просто на певний час він не рекламує свої погляди явно, але друзі із уряду Криму, де свого часу М. Порицький працював на досить високій посаді, вплив на нього, без сумніву, мають. Тож, шановні мешканці м. Кременчука, думайте і робіть висновки: чи хочеться Вам опинитися в становищі, в якому зараз перебувають мешканці Криму та Донбасу.
Також слід звернути увагу, що меру В. Малецькому довелося докласти велкиких зусиль, щоб "проштовхнути" питання, які йому позаріз необхідно було вирішити, але зустрів опір з боку тих депутатів, від яких цього опору не чекав, а саме: від депутата міської ради Тетяни Сідерки і від фракції Радикальної партії в цілому. Так, з велкикими труднощами меру вдалося проштовхнути рішення про реорганізацію медзакладів. Поки розглядалися основні питання, з мінімально необхідною кількістю голосів В. Малецькому вдавалося добиватися прийнтяття необхідних йому рішень. І ось прийшов час розглядати третє додаткове питання, проект якого підготувала Тетяна Сідерка. Суть питання полягала в тому, що мешканці двох будинки на вул. Соборній і на вул. Київській згодилися на те, щоб їм встановили індивідуальні лічильники газу на засадах паритетності витрат. Малося на увазі те, що третину вартості індивідуальних газових лічильників мали сплатити мешканці будинків, третину мав сплатити "Кременчукгаз" і одну третину мав сплатити міський бюджет. Для В. Малецького цей проект був не дуже до вподоби, це було видно по ньому, але в залі були присутні мешканці будинку на вул. Соборній і відкрито виступити проти він не хотів. Крім того, значна частина депутатів була за те, щоб підтримати проект рішення, запропонаований Тетяною Сідрекою. І тут допомога меру В. Малецькому прийшла звідти, звідки він найменше її чекав, а саме з боку його "заклятої куми" О. Піддубної, яка вирішила попіаритися на цій темі і показати свої "величезні" досягнення. Суть виступу О. Піддубної полягала в тому, що вона надає допомогу позивачам, які боряться за те, щоб індивідуальні газові лічильники були встановлені надавачем послуг з газопостачання, в нашому випадку "Кременчукгаз". О. Піддубна повідомила, що справа одного споживача до "Кременчукгазу" зараз розглядається Автозаводським районним судом м. Кременчука до прийняття рішення ще не дійшло, але є позитивні рішення в інших судах, зокрема в суді одного району м. Кривого Рогу, ці рішення долучені до матеріалів справи, а тому шанси на виграш досить великі. Що ж запропонувала О. Піддубна? А запропонувала вона підтримати проект Т. Сідерки, але одночасно подати в суд на "Кременчукгаз", щоб стягнути різницю, сплачену міськрадою та мешканцями будинків. Останнє була явна дурня. Треба було або підтримати проект Т. Сідерки або повністю заперечити проти голосування за його. В результаті, проект не набрав буквально декілька голосів. Депутати просто не зорієнтувалися і голосували, не розуміючи за що голосувати. Коли ж мешканці будинків почали кричати "ганьба", то тут почався зірковий час О. Піддубної. Вона у своїй звичній нахабній манері почала бігати до трибуни, до президії, вимагати переголосування, і кричати, що вона захищає інтереси людей. Насправді, саме виступ О. Піддубної вніс плутанину в голови депутатів і вони навіть не розуміли, за що вони голосували. Як кажуть: потрібно було або труси вдягнути або хрестик зняти. До речі, про труси.  Того дня О. Піддубна прийла на сесію в новому костумі, де спідниця була досить короткою і з глибоким розрізом. Одна із виступаючих в "Різному" вказала О. Піддубній, що вона замість показати свій розум своїми рухами показувала свої труси. Певно, відсутність інтелекту компенсується вмінням показати свої принади. Згадується один момент, в 2014 році, коли О. Піддубна балотувалася в народні депутати, то найбільший відсоток голосів вона отримала в Кременчуцькій виправній колонії № 69, де під час зустрічі з засудженими в своїй червоній сукні виглядала переможно на фоні інших кандидатів. В історії світової політики є приклад, коли порноактриса Чичоліна (Ілона Сталлер) потрапила в парламент Італії завдяки відкритій демонстрації своїх жіночих принад. Невже цей приклад є орієнтиром для пані О. Піддубної? Щиро сподіваюся, що поведінка О. Піддубної в майбутньому стане більш пристойною, так само як і її інтелектуал підніметься до такого рівня, який має бути у депутата Кременчуцької міської ради. 
Як наслідок недалекоглядної поведінки О. Піддібуної, голосування за додаткові питання 4 і 5 порядку денного, які стосувалися покращення роботи медичної галузі були теж провалені. І ось справа дійшла до додаткового питання 6 порядку денного, де депутати мали затвердити дозвіл на отримання кредиту в розмірі 6 мільйонів грн. для КП "Теплоенерго". Це питання було для В. Малецького надважливим, оскільки напередодні опалювального сезону залишити це підприємство без фінансів стало б для нього просто катастрофою. Тож В. Малецький намагався будь-яким способом "протягнути" це рішення, але навіть, коли до цього  питання поверталися двічі для переголосування, то на табло постійно з'явлался цифра 20 голосів "за", що було явно недостатньо, бо потрібно було, щоб на табло як мінімум малося 22 голосів підтримки депутатів. Коли В. Малецький звернувся до Тетяни Сідерки  та до фракції Радикальної партії в цілому, чому немає підтримки цьому питанню, то отримав відповідь, що вони не і не збираються голосувати, тому що не вважають за потрібне підтримувати міського голову в його діях у цій сфері. Як мені пояснила Т. Сідерка  пізніше, вона не хотіла підтримувати ці та інші рішення міського голови, тому що рішення в сфері медицини, які вона вважала важливими, В. Малецьким не були підтримані. Мова йде про направлення бюджетних коштів на придбання фіброендоскопа для дитячої лікарні, в той же час В. Малецький наполягав на реконструкції стадіону в 5 гімназії, тому що частково на це виділялва кошти Федерація футболу, а на дитячу лікарню гроші планував виділити пізніше. Хто тут більше правий не знаю, але для прийняття рішення з 6 додаткового питання порядку денного довелося оголошувати перерву, викликати Зінаїду Проценко, Ольгу Шляхову, мобілізувати всіх і зрештою добитися позитивного результату. Тож як рекомендацію вважаю за потрібне порадити В. Малецькому те, що на відповідальні голосування потрібно мобілізувати всіх депутатів, які його підтримують, а якщо голосів для прийняття рішення явно недостатньо, то просто не виносити це рішення на сесію.
Нарешті, остання цікава новина. В "Кременчуцькій газеті", яка є рупороом мільярдера і олігарха К. Жеваго, що не полишає намагань отримати контроль над місцевою владою м. Кременчука, 9 вересня з'явилася стаття Геннадія Музики під назвою (мовою окупантів) " В будь-якій ситуації мер повинен залишатися чоловіком". Перед цим на моїй сторінці в Фейсбуці була поширена стаття за 11 лютого 2017 року авторства Генналія Музики під назвою (звичайно, мовою окупатів) "Політика в Кременчуці - як айсберг. Але навіть те, що ми бачимо на поверхні, вже змушує жахнутися". Коли я прокоментував цю статтю в тому плані, що Г. Музика - це людина К. Жеваго, а розумні люди говорили; скажи, хто твої друзі і я скажу, хто ти, то раптом для мене користувач Фейсбуку під ніком Bohdan Lazorenko  став намагатися мене принижувати, що мене немало здивувало. Будь-який нормальний і більш-менш освідомлений мешканець м. Кременчука Г. Музику і К. Жеваго захищати не стане. Звідси роблю висновок, що особа, яка в Фейсбуці друкується під цим ніком, це є професійний бот, що намагається принизити будь-кого, хто критикує Г. Музику. Скільки таких ботів у Г. Музики, мені, звичайно невідомо, але наявність їх говорить про те, що Г. Музика розпочинає боротьбу за мерське крісло. Звичайно, грошей у К. Жеваго на мерську гонку достатньо, але ставити на Г. Музику, який керуючи передвиборчим штабом кандидата в мери Ірини Дроздової повністю програв місцеві вибори 2015 року, коли мав найбільші фінансові можливості із всіх учасників виборчих перегонів, особисто я б не став ніколи. Інакше як розкраданням коштів, причину поразки І. Дроздової пояснити неможливо. Г. Музика не зміг провести в міську раду жодного депутата від К. Жеваго. Тим не менеше, після такого провалу, К. Жеваго влаштував його на якусь посаду на "АвтоКрАЗі", але по суті зробив своїм "смотрящим" в Кременчуці в політичній сфері. Деякий час я вважав, що Г. Музика підтримував Геннадія Іваняна, який разом з Опозиційним блоком мав найбільшу фракцію в міськраді. І події 2016-2017 рр. мене лише переконували в моїй правоті. Генналій Іванян організував приймальну в центрі міста, вів активну агітацію за себе, організував видання газети "Думка.сom" в електронный та в друкованій формі. Але остання сесія, коли Г. Іванян виступав мало, відсутність нових випусків друкованого варіанту "Думка.сom", наводить на думку, що Г. Іванян вже не отримує фінансової підтримки від К. Жеваго, якою розпоряджається Г. Музика, тому що Г. Музика вирішив сам стати мером. Інша деталь. О. Піддубна, після виключення з фракції "Укроп" подалася від І. Коломойського до К. Жеваго. На цей висновок мене наштовхунала присутність О. Піддубної на прес-конференції 20 вересня 2016 року нардепа К. Жеваго на Кременчуцькому автозаводі. Я сам хотів на цей захід потрапити, щоб задати деякі питання, але мене на прохідній охоронці не впустили, бо не мав я посвідчення журналіста. А ось О. Піддубна на цій прес-конференції була. Однак з літа цього року О. Піддубна дещо збавила активність. Знаючі люди кажуть, що Г. Музика серйозно обмежив її фінансування. Наскільки це правда, я не знаю, але те. що Г. Музика із звичної для себе ролі "сірого кардинала", яку він займав останні роки, намагається вийти на світло політики саме як лідер, а не як "підпільник", в мене немає ніяких сумнівів. Звичайно, що допустити Г. Музику до влади в нашому місті все рівно, що допустити цапа в город, засаджений капустою. Проти цього треба боротися, бо наслідки виграшу мерської гонки Г. Музикою важко передбачити. Тож хочу звернути увагу громадськості на ці події і їх можливі наслідки. Будьмо пильними і робімо правильний вибір і правильні вчинки!

14.09.2017 року                                               Олег Савченко      

середа, 23 серпня 2017 р.

Як Геннадій Іванян хоче перетворити Кременчук на Венесуеллу!

Я вже писав про те. як депутат Кременчуцької міської ради Геннадій Іванян бореться з корупцією в м. Кременчуці в своїй статті "Чи посадить своїх друзів Геннадій Іванян?" (дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/oleg.savchenko.9/posts/1098323623633324?pnref=story або в блозі за посиланням:https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=8295329561958194840#editor/target=post;postID=8999690306498833868;onPublishedMenu=allposts;onClosedMenu=allposts;postNum=1;src=postname).
В цій статті я намагався простою мовою пояснити, що ця боротьба є фарсом, який розрахований на невибагливого до доказів виборця, щоб отримати його голос на виборах, а не справжньою боротьбою з корупцією, яка передбачає досить широкий спектр заходів, насамперед зміни психології та поведінки більшості населення, чого досягти не так просто.
Після написання цієї статті, я зацікавився, а як же пан Іванян збирається вирішувати інші проблеми міста, бо стало зрозуміло, що вся його політична активність направлена на одне - стати мером міста або народним депутатом від м. Кременчука, в залежності від того, які вибори будуть раніше і які для нього стануть успішнішими. 
А зацікавило мене те, як пан Іванян ставиться до підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Свої рецепти він виклав в статті "Корупційні схеми місцевої влади", яка опублікована мовою окупантів в газеті "Думка.соm" за № 7(10) липень 2017 року.
Проаналізуємо ж рецепти від Геннадія Іваняна, виходячи виключно з його слів, які наведені в названій статті. 
Перше, на що звертає увагу пан Іванян, це те, що для обгрунтування тарифів на послуги для кожного комунального підприємства, є інвестпрограма. В цій інвестпрограмі має бути передбачене вливання капіталу на розбудову інфраструктури міста. Існує в інвестпрограмі один із пунктів, в якому викладені конкретні цифри, що впливають на собівартість тарифів. Потім збільшену ціну тарифу затверджує НКРЕ (так саме НКРЕ написано в статті, хоча справжня скорочена назва цього органу має абревіатуру НКРЕП, тобто Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, однак це не найбільша безграмотність, викладена в наведеній статті).
Далі на питання репортера про те, чи виконується інвестпрограма, Геннадій Іванян щиро і правдиво відповів, що практика показує наступне: наші комунальні підприємства, такі як "Теплоенерго", "Водоканал", Кременчуцька філія "Полтаваобленерго" ніколи не виконують цю інвестпрограму. У них постійний нуль. Їм постійно пробачають. І кожного разу вони просять перенести виконання зобов'язання перед цією інвестпрограмою на наступний термін.  Зупинимось на секунду. По-перше, "великий фахівець" в галузі комунального господарства Геннадій Іванян назвав Кременчуцьку філію ПАТ "Полтаваобленерго" комунальниам підприємством. Невже пан Іванян не знає, що ПАТ "Полтаваобленерго" є публічним акціонерним товариством, яке повністю контролюється олігархом Ігорем Коломойським і який має аж 5 депутатів в міській раді, що активно лобіюють вигідне ціноутворення для цієї компанії. Громада міста Кременчука, депутати Кременчуцької міської ради, міський голова м. Кременчука звичайно можуть впливати на ціну тепла та електроенергії, якщо об'єднаються в боротьбі проти сваволі І. Коломоського. Пане Іванян! Ви голова найбільшої депутатської фракції в Кременчуцькій міськраді. Будь-ласка, домовляйтеся з іншими фракціями про тиск на ПАТ "Полтаваобленерго" з метою зниження тарифів на світло і тепло. Зразу хочу попередити, боротися проти Коломойського дуже важко, фракція "Укропу" в Кременчуцькій міській раді Вам буде чинити шалений спротив, але ця боротьба Вам надає шанс отримати непогані перспективи на майбутніх виборах. Хоча може бути і по іншому. Ви ризикуєте отримати шквал негативної інформації про себе з боку всіх засобів масової інформації, що контролюються Коломойським. А таких немало. І в цьому шквалі ризикуєте втратити той рейтинг, який маєте на сьогодні. По-друге, Геннадій Іванян чомусь не згадав, що КП "Кременчукводоканал" довгий час керував його колишній однопартієць Валерій Медведовський, який ставши віце-мером в 2010 році, контроль над підприємством не втратив і навіть після зняття з посади в 2015 році через суд відновився на посаді генерального директора КП "Кременчукводоканал". Чому Генналій Іванян не хоче викликати його на засідання депутатської комісії, підняти всі інвестпрограми цього підприємства і не спитати, які причини, що жодна з них не виконана? На засіданні цієї комісії і я б теж хотів бути присутнім і задати питання пану Медведовському з приводу надання пояснення того, як він ставиться до інформації про те, що він та його підлеглі примушували робітників КП "Кременчукводоканал" працювати по 12 годин і без вихідних, використовуючи комунальну техніку, а гроші за виконану роботу чомусь перераховувалися на підозрілі підприємства з інших міст. Дуже хотілося б почути, чому за весь час роботи пана Медведовського на своїх посадах, так і не було встановлені лічильники води на всіх великих підприємствах міста, а злі язики говорять, що замість цього Валерій Володимирович отримував валізи з готівкою, на які облаштовував своє досить шикарне своє життя та таке ж життя своєї родини. Звичайно, що пан Медведовський то все буде заперечувати, але як пояснити свої "хатинки" та "хатинки" своїх дітей, їхні автівки, які чомусь не вироблені на "АвтоЗАЗі", якщо офіційні зарплати дозволяли вести досить скромний спосіб життя? Але тут пан Іванян чомусь не хоче розбиратися, чітко дотримуючись девізу генерала Франко - колишнього диктатора Іспанії: "Друзям - все, всім іншим - закон". Він навіть не розуміє, що своїми словами читає вирок сам собі, говорячи про те, що, оскільки інвестиційні програми не виконувалися, а люди платили на протязі багатьох років, то це є корупційним діянням з боку комунальних підприємств і з боку міської влади, яка знає про це, але замовчує, Пане Іванян, Ви з 2010 року є депутатом Кременчуцької міської ради і несете таку ж відповідальність за стан справ в комунальній сфері, як і інші депутати. Я запитую пана Іваняна: якщо інвестпрограма КП "Кременчукводоканал" не виконувалася роками, то чому він про це мовчав? Чому не вимагав заслуховування стану виконання інвестпрограм в КП "Кременчукводокнал", поки керував цим підприємством прямо чи опосередковано Валерій Медведовський? Чому його однопартійці захищають Валерія Медведовського зараз, коли, на моє тверде переконання, його не можна допускати до КП "Кременчукводоканал" на гарматний постріл і треба зробити максимум зусиль для притягнення його до відповідальності за ті розкрадання в цьому та інших комунальних підприємствах, що мали місце в минулому? Все це нагадує анекдот, який мені розповіли минулого року: один чоловік привселюдно гнівається на корупцію у владі, кричить: "Дивіться до чого довели країну ці корупціонери, скрізь відкати, нечесно зароблені гроші, безмежна розкіш, коли народ в злиднях?". Інший чоловік, який стояв поруч, запитує першого: "То ви хочете з корупцією боротися?". На це перший чоловік відповів: "Ви не зрозуміли, я не хочу боротися з корупцією, я хочу в ній брати участь". 
Якщо аналізувати роботу такого комунального підприємства, як КП "Кременчукводоканал", то, на моє переконання, без налагодження контролю влади і громади за його роботою, позитивних результатів годі чекати. А контроль влади передбачає контроль і з боку депутатів Кременчуцької міської ради. То ж поле для діяльності пана Іваняна безмежне. Але ж КП "Кременчукводоканал" не одне комунальне підприємство в місті. Їх десятки. І кожне має контролюватися як владою, так і громадськістю. Тож, вперед, пане Іванян, на Вас чекають великі справи. Ви маєте  можливість реалізувати те, про що розповідали в статті: рахувати за останні 5-6 років невиконання обов'язкових умов Інвестпрограми, виявляти десятки мільйонів гривень, що випарувалися невідомо куди, які доцільно було б повернути людям або компенсувати їх за рахунок майбутніх платежів. Далі, пан Іванян, Ви маєте можливість добитися того, щоб керівники міста серйозно зайнялися цим питанням щодо виконання інвестпрограм. Причому підійти до вирішення проблеми дуже жорстко: карати керівників звільненням з наступною кримінальною відповідальністю. Браво, пане Іванян, тут я підтримую кожне Ваше слово і пропоную Вам розпочати з Валерія Медведовського, щоб довести щирість своїх намірів. Чому б не почати боротьбу з корупцією з того, щоб посадити свого друга?
І, нарешті, головне. На питання репортера, як пан Іванян ставиться до підвищення терифів, то останній відповів, що категорично виступає проти підвищення тарифів на надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Геннадій Іванян пояснює свою позицію тим, що міський голова і його оточення мають свій інтерес в інвестпрограмі, а тому підтримали підвищення тарифів, використовуючи шахрайські методи. З метою розібратися, чому тарифи збільшені до таких величезних розмірів, пан Іванян звернувся до міського голови Віталія Малецького з метою отримати договір з виконання інвестпрограми між виконкомом і управляючими компаніями, але так і не вказав, чи отримав він цей договір і чому його не прочитав. Зупинятися на половині шляху - не найкраще риса будь-якої людини, а політика, тим більше. Незважаючи на це пан Іванян песимістично заявив, що ми не побачимо ніякого покращення стану своїх будинків, дворів і вулиць, тому що це просто нереально, але чому, знов промовчав. Я, наприклад, бачу  проведення капітального ремонту внутрішньодворової дороги будинку № 8 на вул. Соборній, маю відомості про ремонт доріг у дворах інших будинків, Раківка останнім часом перетворюється на цілком цивілізований район, чому пан Іванян цього не баче, мені не зовсім зрозуміло. Хоча, можливо пан Іванян не хоче цього бачити, але то вже інша справа.  Зате пан Іванян запропонував свій рецепт покращення роботи комунальної сфери, який полягає в тому, що кожний будинок, який обслуговується управляючими компаніями, повинен мати свій окремий особовий рахунок. Однак, пан Іванян вважає, що цього мало і має бажання побачити конкретну додаткову угоду до договору, в якому має бути вказано в якому будинку в 2017 році будуть проводить заплановані работи. Замість цього пану Іваняну і його однодумцям показують якісь абстрактні цифри і картинки. Пане Іванян, якщо Ви не можете розібратися в абстрактних цифрах і картинках, то я не можу зрозуміти, як Вам допоможуть покращити роботу комунальної сфери існування окремих особових рахунків і конкретні додаткові угоди до договору? Для того нас і учать у навчальних закладах, щоб ми розуміли абстрактні цифри і картинки і вміти критикувати їхній зміст, якщо він не відповідає реальному стану речей.
Далі, пан Іванян обіцяє не полишити тему підвищення тарифів до переможного кінця. А переможним кінцем він вважає той час, коли тарифи будуть відкоректувані для зняття корупційних схем, але не вказав, яких саме. Особисто я пропоную пану Іваняну за консультацією звернутися до пана Медведовського. Він про корупційні схеми в комунальній сфері міста знає все, але чомусь цією інформацією не ділиться.
Останнє, що вказав пан Іванян в своїй статті, це те, що рішення про підвищення тарифів є зрадою інтересів громадян м. Кременчука. 
Мені цікаво, чи дійно пан Іванян вірить в те, що говорить і публікує. Він є підприємцем і розуміє, що будь-який товар або послуга має ринкову ціну, яка складається із співвідношення попиту і пропозиції. І якщо ціна товару або послуги у підприємства не відповідає ринковій ціні, то, в залежності від її значення, ми можемо говорити або про наявність збитку або про спекуляцію. Збиток від неринкової ціни має чимось компенсуватися, інакше підприємство збанкрутує. Ці збитки можуть покриватися від діляьності інших напрямків виробництва підприємства та/або із місцевого чи державного бюджету. Якщо місто, регіон або держава буде покривати із бюджету занадто багато збитків, то ці утворення просто перестануть існувати. Як приклад можу навести колишній СРСР, де бюджетом покривалося стільки збитків від дільності державних підприємств, які складали основу економіки цієї країни, що ця держава розвалилася на шматки, коли доходи від основного джерела покриття збитків - торгівлі нафтою впали до мінімального значення. Зараз, в День Незалежності, колишні комуністи стверджують, що СРСР розвалили якісь внутрішні та зовнішні вороги, але вони просто не хочуть визнавати той факт, що економіка цієї держави була катастрофічно неефективна, і, в першу чергу, від відсутності ринкових механізмів ціноутворення. Якби СРСР тоді не розвалився, то жили б ми зараз як в КНДР, і гризли б траву, щоб не померти з голоду, але б все рівно помирали і випрошували б гуманітарну допомогу у цивілізованих країн. Інший промовистий приклад - це Венесуелла, яка за часів правління Уго Чавеса перетворилася із більш-менш розвиненої країни, що мала і має зараз величезні запаси нафти, в країну-банкрута, де панує голод і соціальна анархія. Чому ж так сталося?  Та тому, що Уго Чавес був не просто популістом. Він був популістом, який свої обіцянки реалізовував. Що з цього вийшло, ми бачимо з засобів масової інформації. 
Треба визнати, що будь-яке підвищення тарифів - досить нелегкий крок для влади. Зрозуміло, що це викличе негатив з боку виборців і стане перешкодою для утримання влади на наступних виборах, але залишати зараз тарифи в комунальній сфері без змін призвело б до банкрутства комунальних підприємств, управляючих компаній і всієї комунальної сфери. Можна сперечатися з приводу того, настільки обгрунтовані тарифи, що введені, але це потрібно робити мовою цифр і фактів. Приведу один досить промовистий аргумент. Є таке поняття як інфляція. Інфляція настає тоді, коли, внаслідок помилок в фінансовій і банковській політиці, держава в особі Національного банку випускає в обіг більше грошей, ніж вироблено товарів і послуг. Наслідком цього стає стрімке зростання цін. Одним із показників інфляції є курс національної валюти до світових конвертованих валют. З часів Другої світової війни такою конвертованою валютою був долар США. Давайте порівняємо курс долара США на початку 2008 року і курс долару США в 2017 році. На початку 2008 року, тобто на час прийняття рішення міськвиконкому про встановлення комунальних тарифів управляючим компаніям курс долара США до гривні був 1 до 5. Зараз курс долара до гривні - 1 до 25-26, тобто він з 2008 року зріс у більш, ніж п'ять разів. Мені можуть заперечити, що в жовтні 2008 року вибухнула світова фінансова криза і курс долара різко стрибнув вгору до 10 гривень за один долар. І тільки на початку 2009 року він стабілізувався на позначці близько 8 гривень за один долар і в такому значенні проіснував до початку 2014 року, коли почав стрімко зростати і лише на початку 2015 року встановився на нинішньому рівні. Згоден, але якщо взяти навіть рівень 1 долар за ціною 8 гривень, то рівень інфляції за це час зріс більше, ніж втричі. Я також згоден, що це занадто спрощений аналіз, потрібно з цим питанням розібратися більш детально, але навіть один цей факт говорить про те, що зростання тарифів на 250% стало не таким вже необгрунтованим? 
  Зрозуміло, що управляючі компанії є менш ефективними господарями, ніж об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), тому що мають в своїй структурі певну бюрократію, яка безпосередньо не виробляє товари та послуги, а лише керує цією діяльністю. Ця бюрократія і власники цих підприємство намагаються всіма способами заробляти не ринковими, а спекулятивними цінами. ОСББ - це об'єднання, яке позбавлене зайвої бюрократії, а тому має можливість знижувати ціну товарів і послуг до рівня ринкової, а можливо, і нижче ринкової, однак вигідної для себе. Міська влада м. Кременчука в особі міського голови, міськвиконкому та депутатів міської ради не лише не заважає, а всіляким чином заохочує створення ОСББ. Однак процес їх створення йде непросто, бо в багатьох будинках мешканці не хочуть або не можуть самоорганізуватися. Без самоорганізації вони змушені платити більше, бо доплачують бюрократії управляючих компаній і їхнім власникам за своє невміння або небажання самоорганізовуватися. В Кременчуці є приклади ОСББ, які встановлюють тарифи для своїх мешканців на рівні вдвічі нижчому, ніж управляючі компанії. Тому самоорганізовуватися мешканцям багатоквартирних будинків доведеться в будь-якому випадку, бо тарифи в управляючих компаніях не знижуватимуться ніколи, тому що тоді бюрократія цих компаній просто зникне, а їхні власники збанкрутують. До цього слід додати, що ПАТ "Полтаваобленерго" як монополіст буде намагатися підвищувати свої тарифи до максимуму. Тому потрібно вже зараз думати про альтернативні джерела енергії, бо витрати з енергетики є основною складовою комунальних витрат. І не тільки думати,а й реалізовувати конкретні проекти. Для управляючих компаній це питання не є актуальним, бо бюрократія не здатна на розвиток, вона здатна лише спекулювати. Власникам управляючих компаній зараз теж не вигідно займатися альтернативною енергетикою, бо це потребує значних вкладень, які довго окуповуються. Тож у кожного мешканця м. Кременчука зараз є нелегкий вибір: або створення ОСББ, або переїзд у приватний будинок, де сам розпоряджаєшся своїм побутом, або життя в будинках, що перебувають на обслуговуванні в управляючих компаніях і безуспішній боротьбі за тарифи з олігархам, які володіють генеруючими компаніями. 

В будь-якому випадку, пане Іванян, не потрібно все спрощувати і робити з Кременчука Венесуеллу! 

24  серпня 2017 року                                                            Олег Савченко 



пʼятниця, 18 серпня 2017 р.

   Чи посадить своїх друзів Геннадій Іванян?

(роздуми на статтю "Корупція - це вбивство")

Все частіше починаю помічати, що в нашому місті, втім, як і по всій державі розвелося дуже багато рятівників, яким тільки дай прийти до влади, неважливо до якої, хоч сторожем в будку і вони врятують всю державу або хоча б ту будку, яку будуть сторожувати.
Ось і вчора попалася на очі газета "Думка.com", яка висвітлює роль депутата Кременчуцької міської ради від "опоблоку" Геннадія Іваняна та інших місцевих депутатів від цієї нешанованої мною політичної сили з статтею на першій сторінці під гучною назвою (цитую мовою окупанта): "Коррупция - это убийство" або, якщо перекласти на нормальну мову: "Корупція - це вбивство". Зауважу, що українською мовою Геннадій Іванян володіє, але користується дуже рідко.
Я  вирішив почитати цей опус. Читати довелося довго, бо стаття зайняла всю другу сторінку видання. Ну ось, думаю, знайшлася в нашому місті людина, яка переможе всю корупційну складову і всі стануть жити чесно лише на зарплату чи інші легальні доходи і жодної копієчки з державного чи місцевого бюджету для себе не вкрадуть. 
І ось що я вичитав. Пан Іванян одним із проявів корупції вважає ситуацію, коли прості люди гниють в жахливих в'язницях за незначні проступки в той час, коли можновладці олігархи та їхні посіпаки можуть спокійно вийти із-під варти і виїхати куди небудь на Мальдіви, маючи мільярдні валютні рахунки за кордоном. Хотілось би спитати пана Іваняна, а кого саме він має на увазі? Бо, якщо взяти його політичну діяльність, починаючи з 2010 року, коли він став депутатом Кременчуцької міської ради від партії регіонів, то я ні разу не бачив, щоб пан Іванян боровся проти розкрадань за часів Януковича, я не бачу боротьби проти своїх однопартійців, зокрема тих, які працюючи в охоронному підприємстві "Скорпіон-2016" що захищала незаконне споруження і перекриття входу в двір, в квітні 2016 року нанесли ножове поранення в Полтаві ветерану війни на Сході. Одним із засновників цього підприємства є помічник депутата Полтавської обласної ради від "опоблоку" Олега Сазонова - давнього приятеля Геннадія Іваняна, а саме: Сергій Горбатюк. Я не бачу боротьби проти Юрія Бойка за його аферу з так званими "вишками Бойка", від якої держава втратила за різними оцінками до 800 мільйонів доларів. А тепер ці вишки в Криму працюють на окупантів. Я не бачу боротьби проти корупції в родині Вілкулів, які просто окупували Кривий Ріг своїми корупційними тенетами і організовують провокації у всій Дніпропетровській області, під час яких теж б'ють ветеранів війни на Сході, тобто об'єктивно сприяють окупації України. Та хіба все перечислиш?
Але читаємо далі. В статті говориться про те, що мер і нардеп Шаповалов зі своїми помічниками і компанією, так званими акціонерами міста, які заплатили за потрібні їм результати виборів шляхом підкупу виборців, посадили Малецького в крісло мера. Хотілося б спитати, хто ці акціонери міста. Я таких не знаю. Я знаю осіб, які є олігархами або досить багатими людьми і які дійсно мають вплив на політичні процеси в місті. Ці особи загальновідомі. Це Ігор Коломойський, Костянтин Жеваго, Володимир Приходько і Володимир Матицин (вибачайте, пани олігархи, якщо когось не назвав). Називати їх акціонерами міста - це дурня. Акціонери міста - всі його мешканці, бо кожен з свідомих і активних громадян міста намагається зробити життя в Кременчуці зручнішим, простішим і заможнішим. Кожен активний мешканець м. Кременчука хоче зробити місто більш гарним і впорядкованим. А щодо впливу на політику в місті Коломойського, Жеваго, Приходька та Матицина, то, безумовно він є досить значним, і це явище не може бути позитивним. Однак, подолати цей вплив можливо виключно одним шляхом, а саме тоді, коли якомога більше мешканців міста і держави в цілому матимуть такий рівень доходів, коли їм не потрбно буде голосувати за "гречку". Хто більше всього голосує за "гречку"? Пенсіонери, маргинали, найбільш незаможні і неосвічені верстви населення. Хто складає так званий електорат "опоблоку". Та ті ж самі пенсіонери, маргинали і неосвічені верстви населення, яким в голові було напхано совдепівського лайна і з цим лайном вони живуть до самої смерті і це лайно розповсюджують навколо себе, не розуміючи, що, якщо кількість цього лайна стане критичною, то в Кременчуці може повторитися донбаський сценарій. Так що, пане Іванян, лукавите Ви, коли говорите про підкуп виборців іншими політичними силами.
Тепер, щодо боротьби з корупцією в міськраді і в міськвиконкомі. Я не буду заперечувати її наявність. Але пане Іванян, Ви є лідером депутатської фракції в міськраді, серед Ваших однодумців є люди з досвідом роботи на керівних посадах в міськвиконкомі, на підприємствах, навіть в Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (я маю на увазі Миколу Порицького). Невже ці люди, маючи повноваження депутата, маючи купу помічників, прихильників, не можуть перевернути у міськраді і в міськвиконкомі все догори ногами і знайти вагомі докази корупції, щоб можна було пртягнути винних осіб до відповідальності і, одночасно, зробити так, щоб корупційні схеми були значною мірою паралізовані. Не повірю. А чому це не відбувається? Та тому, пане Іванян, що така робота потребує величезних витрат часу і організації. Ця робота призводить до того, що людина, яка бореться з корупцією насправді, досить часто отримує замість подяки, купу ворогів. Набагато легше голосно кричати: "Тримай злодія", ніж його спіймати і добитися справедливого засудження. А депутати від "опоблоку" в Кременчуцькій міській раді в основній своїй масі працювати не люблять, вони нвіть не всі люблять виступати на трибунах і давати інтерв'ю. Робота ж то справа трудяг, а вони ж є елітою. А може відсутність результатів боротьби пояснюється тим, що деякі депутати "опоблоку" співпрацюють з корупційною міською владою? Питання досить цікаве і є певна інформація для роздумів, але докази цьому відсутні, тому утримаюся від оприлюднення, але питання не зніму.
І нарешті, які ж рецепти боротьби з корупцією пропонує Геннадій Іванян?
Далі цитую, одночасно перекладаючи з мови окупантів: "Як боротися? В нашому випадку вже не допоможуть розмови про виховання і перевиховання. Ніякі умовляння зупинитися і звернути на мешканців м. Кременчука і місто теж не подіють. До того ж про економічне стимулювання чиновників теж вести мову не слід. Виховувати злодіїв уже пізно. Відносно стимулювання - це смішно, особливо коли у чиновника мільйони. Цинізм нинішньої влади перейшов всі межі. Мову можна вести тільки про конкретне і жорстке покарання всіх корупціонерів, не зважаючи на особу, колір і заслуги. Якщо ти корупціонер, відповідай перед народним судом. Тільки повна конфіскація майна на користь громади, довічне тюремне ув'язнення без права амністії і помилування."
Браво, браво, браво!!! Пан Іванян знайшов рецепт боротьби з корупцією, який шукають провідні країни всього світу і не можуть знайти. Він простий - всіх саджати довічно і конфіскувати майно. Слава Богу, що не розстрілювати, як в Китаї. Тільки ось яка незрозуміла річ: з 2000 року в Китаї розстріляли  більше 10 000 корупціонерів. Причому розстріляли привселюдно, на стадіонах під час футбольних матчів або на головних площах великих міст з демонстрацією у всіх засобах масової інформації. І все одно кількість розстрілів не зменшується. На моє переконання корупція - це проблема, яка може вирішуватися тільки комплексно з застосуванням таких заходів, як макисмального зменшення впливу влади на бізнес і навпаки бізнесу на владу, макксимальна прозорість і громадський контроль над витрачанням бюджетних коштів, надійний захист права власності, прозорість доходів і витрат чиновників всіх рангів, максимально можлива незалежність всіх гілок влади і правоохоронних органів від впливу влади, прозорі конкурси призначення на всі посади в органах влади, мінімальний час безпосереднього спілкування з чиновником, і якомога більше спілкування через електронні засоби, оптимізація кількості чиновництва і багато, багато іншого. Насамперед, потрібна зміна світогляду з рабського на світогляд вільної людини, тому що раб ніколи не буде намагатися добиватися справедливості, а вільна людина буде. Саме для формування світогляду вільної людини потрібно легалізувати носіння зброї всіма громадянами, які не мають для цього обмежень. Вибачайте. якщо чогось не вказав.
А для влади найкращий рецепт вказав Лі Куан Ю. Для тих, хто не знає хто ця людина, поясню. Це прем'єр-міністр Сінгапуру, який, перебуваючи при владі з 1959 по 1990 роки, вивів цю маленьку, повну соціальних, економічних і культурних катаклізмів, маючу величезні проблеми у зовнішній політиці,  країну із третього світу в перший. Він так і назвав свою книгу "Із третього світу в перший". Так от Лі Куан Ю запропонував свій рецепт подолання корупції у владі, який звучить приблизно так: для того, щоб подолати корупцію перша особа держави має посадити трьох своїх найкращих друзів.
Для пана Іваняна я пропоную обмежитися двома приятелями. Навіть підкажу ким. А для цього нагадаю, що, коли при владі в міськвиконкомі був пан Геннадій Музика, а саме в 2015 році, то я добивався притягнення його до відповідальності за те, що будівельна фірма, зареєстрована на окупованій території в Алчевську, а саме: "СпецінжинірингПостач", отримавши 1,5 мільйони гривень з бюджету за реконструкцію водогону на Третьому Занасипу, не пригнала навіть екскаватора на місце роботи, але надала акт про виконані роботи, який з радістю підписав начальник КП "Кременчуцьке управління капітального будівництва" Микола Шендрик з благословіння Геннадія Музики. Тоді пан Іванян, який, як депутат міськради очолював комісію з питань будівництва,  на засіданні цієї комісії в березні 2015 року, захищав Музику і Шендрика, як міг. Так захищати можуть лише друзів. Я пропоную йому розрити водогін і перевірити, які труби там лежать, бо цього я ніяк не зміг добитися від прокуратури області вже більше двох років, мабуть добре зацікавили її керівництво.  Як буде розрито водогін, то цього буде достатньо, щоб переконатися в тому, що там нічого не робилося, а відповідно посадити Шендрика, а, можливо, і Музику.
Та чи посадить друзів пан Іванян?

18.08.2017 року                                                                            Олег Савченко