Час летить швидко, тож мені доведеться декому пояснити, що таке «ПІСУАР», щоб не виникло непорозумінь в подальшому.
Вже давно минув 2004 рік, коли після другого туру виборів Президента України, голова Центральної виборчої комісії Сергій Ківалов, якого тоді народ назвав «Серьога Підрахуй», незважаючи на явні порушення з боку кандидата в Президенти України Віктора Януковича, проголосив останнього Президентом України. На заклик іншого кандидата в Президенти України Віктора Ющенка народ вийшов на Майдан в знак протесту проти фальсифікацій, після чого почалася боротьба за чесні вибори.
Прихильники Віктора Януковича, у відповідь Майдану, зібралися в Сєвєродонецьку, де в Палаці спорту провели так званий «з’їзд депутатів всіх рівнів», на якому проголосили створення так званої «Південно-Східної Української Автономної республіки». Це дійство, звичайно, проходило під контролем і керівництвом ФСБ Російської Федерації, щоб налякати українців розколом і примусити їх визнати Януковича Президентом України. Однак, вийшло не так. Не встигли організатори цього зборища проголосити про створення «Південно-Східної Української Автономної республіки», як народ прозвав його ПІСУАРОМ за аналогією з сантехнічним пристроєм для справляння природніх потреб для чоловіків в громадських туалетах.
Зрештою був проведений ще один тур виборів, на якому переміг Ющенко.
Ні «Серьогу Підрахуя», ні організаторів «ПІСУАРУ» до кримінальної відповідальності не притягнули, що в подальшому призвело до анексії Криму та війни на Сході. На сьогодні це є реальністю.
Цей відступ від теми був необхідний, щоб пояснити те, що відбувалося сьогодні в Кременчуцькій районній раді. Як відомо, частина Кременчуцького району, яка знаходится на лівому березі Псла, має для мільярдера Жеваго стратегічне значення. Меж міста Горішніх Плавнів (колишнього Комсомольська) для нього недостатньо, тому що Горішньо-Плав’янське родовище залізорудних кварцитів вичерпується, аналогічне родовище в с. Єрестово має поклади руди, які недостатньо багаті залізом, тож єдиний варіант розвитку імперії Жеваго, яка зазнала серйозних втрат внаслідок банкрутства банку «Фінанси та Кредит», внаслідок втрат активів на окупованих територіях, а також необхідності продавати контрольний пакет акцій ХК «АвтоКрАЗ» - це розбудова Біланівського кар’єру залізорудних кварцитів, який знаходится на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району, що не є повністю йому підконтрольною. Поки при владі був Янукович, Жеваго, напевне не задарма, вирішував з ним проблему побудови Біланівського гірничо-збагачувального комбінату дуже просто. Депутатів Кременчуцької районної ради примушували голосувати за потрібні рішення, деяких, як кажуть в народі, «через коліно», і ці рішення приймалися. Згадаймо хоча б процес прийняття рішення про затвердження Схеми планування Кременчуцького району Полтавської області 27 червня 2013 року, яка насправді була схемою планування розбудови Біланівського ГЗК. Але в 2014 році Янукович втік, в 2015 році Жеваго втратив банк «Фінанси і Кредит», не зміг посадити в крісло мера м. Кременчуці свою ставленицю Ірину Дроздову, також не йому вдалося мати в достатній кількості «ручних» депутатів як в міськраді м. Кременчука так і в Кременчуцькій районній раді. Оскільки населення як м. Кременчука, так і Кременчуцького району в своїй більшості категорично проти розбудови Біланівського ГЗК в зв’язку з величезними екологічними ризиками, то Жеваго як свого часу «таваріщ Лєнін» пішов іншим шляхом.
Спочатку, він розпочав кампанію підкупу мешканців, депутатів та сільського голови с. Бондарів та Бондарівської сільської ради. Цей тактичний крок мав успіх і 14 січня 2016 року, не встигнувши відійти від зустрічі так званого «старого нового року», громада Бондарівської сільської ради, завдяки позиції сільского голови Вячеслава Бондаря та депутата Кременчуцької районного ради Ганни Капустян, які незадовго до цього вважалися борцями проти Біланівського ГЗК, дали згоду на відселення і початку розробки Біланівського кар’єр залізорудних кварцитів.
Однак Кременчуцька районна рада для Жеваго була, як кажуть не «по зубам». І тут йому в нагоді стала проголошена в державі децентралізація, коли Веховна Рада України зобов’язала сільські ради об’єднуватися в самодостатні сільські територіальні громади.
Першим сигналом стало те, що Салівська та Келебердинська сільська ради забажали приєднати до Горішніх Плавнів (колишнього Комсомольська). Але потім це питання якось загальмувалося, як на мене, з тієї простої причини, що ці сільради для Жеваго за великим рахунком не цікаві із-за того, що не мають покладів залізної руди, а зайві робочі руки зараз йому теж не потрібні, бо і Полтавський ГЗК і Єрестівський ГЗК на даний час переживають скорочення. Його цікавлять сільради, де він планує організовути видобуток руди в Кременчуцькому районі, а саме Пришибська та Бондарівська сільська рада. Саме ці сільські ради Жеваго хоче захопити під повний контроль. Разом із Галещинською селищною радою, яка вже сьогодні йому підконтрольна, Жеваго має намір повністю контролювати частину Кременчуцького району, що знаходиться на Лівому березі Псла, територію м. Горішні Плавні, а також Козельщинський район, де його найбільше цікавить Галещинська селищна рада, бо вона прилягає до Біланівського родовища залізорудних кварцитів.
На сьогоднішній сесії Кременчуцької районної ради під час розгляду питання «Про звіт головного лікаря комунального закладу «Кременчуцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про виконання функціональних обов’язків та фінансово-господарську діяльність установи за 2015 р.», абсолютно раптово для мене прозвучала фраза про те, що районний центр первинної медико-санітарної допомоги деякі місцеві «князьки» хочуть перенести до с. Пришиб. Цю ідею проштовхувала сільський голова с. Білецьківки Анна Самойлюк, яка відома своїми зв’язками з командою Жеваго.
Перед початком сесії на трибуні було зачитане звернення мешканців Єрестового про страшні умови їхнього проживання, які спричинені розбудовою кар’єру. При цьому всі обіцянки Жеваго залишилися не виконаними. Прозвучали слова нищівної критики відносно Пришибського сільського голови за те, що інтереси мешканців с. Єрестового нею були продані інтересам Жеваго і, напевне, не задарма. Не оминули увагою і Ганну Капустян, яка дуже багато обіцяла під час передвиборчої кампанії, але нічого не зробила. Тож на сесії Пришибський сільський голова сиділа мовчки, чого не можна було сказати про її колегу із Білецьківки.
Раптом я відчув себе не дуже добре, бо зрозумів для чого це все затіювалося; Жеваго, який втратив будь-який вплив на місцеву владу в м. Кременчуці та в Кременчуцькому районі, намагається, під видом децентралізації, відірвати від Кременчуцького району Пришибську та Бондарівську сільську раду, розбудувати свої гірничо-збагачувальні підприємства, а інші частини Кременчуцького району його не цікавлять, тож ним дістануться лише екологічні проблеми та проблеми зі здоров’ям населення.
При цьому, щоб затуманити людям голову, сільські голови в Недогарках, в Ялинцях, в Омельнику, в Білецьківці проводять роботу по приєднанню до Пришибської територіальної громади, хоча зрозуміло, що їздити за первинною медичною допомогою із Білецьківки в Пришиб – це величезні витрати.
Тепер уявімо картину, яка стане реальністю, коли план Жеваго буде реалізований. Кременчуцький район як адміністративно-територіальна одиниця перестане існувати, якщо не де-юре, то де-факто точно. На території Кременчуцького району будуть існувати клаптикові сільські громади, які частково будуть контролюватися Жеваго. Пришибська, Бондарівська, можливо, Запсільська, Келебердянська та Салівська сільські ради будуть повністю приєднані до Горішніх Плавнів. Всі прибутки від розробки залізних руд підуть в кишеню Жеваго, який дещо із них кине як кістку собаці підконтрольним йому територіям. Ця територія перетвориться на другий Донбас чи Кривбас, де ніхто не примусить Жеваго до реабілітації територій, які він використає для власного збагачення. Швидше за все, після вичерпання всієї руди, Жеваго її кине напризволяще, як кинув свого часу вкладників банку «Фінанси і Кредит», а відновлювати нормальний екологічний стан доведеться громаді Кременчука та Кременчуцького району, яким Жеваго просто «поверне» непотрібні йому території після використання.
Місто Кременчук і частина Кременчуцького району, що розташована на правому березі Псла, із прибутків Жеваго не матимуть нічого, а отримають повністю зруйновану екологію. Особливо загрозливе становище буде на територіях тих сільських рад, що розташовані на березі Псла. Мається на увазі нинішні Запсільська, Потоківська та Омельницька сільські ради. Але й інші сільські ради мають реальні шанси постраждати. У яку суму обійдеться реабілітація виснажених видубутком залізної руди земель, я навіть уявляти не можу.
Що треба зробити, щоб уникнути сценарію, прописаного в планах Жеваго? Як на мене, варіант тут тільки один – створення єдиної Кременчуцької районної територіальної громади. Як приклад, можна взяти Шишацький та Котелевський райони Полтавської області. Така територіальна громада спроможна протистояти загарбницьким планам Жеваго і, одночасно, забезпечити права її мешканців. Тож прошу всіх керівників Кременчуцького району поспішати, часу обмаль. Звертаюся до громади міста Кременчука та Кременчуцького району: прошу усвідомити весь обсяг загрози і протидіяти. Треба об’єднуватися, щоб наші діти і онуки не проклинали нашу бездіяльність.
Вже давно минув 2004 рік, коли після другого туру виборів Президента України, голова Центральної виборчої комісії Сергій Ківалов, якого тоді народ назвав «Серьога Підрахуй», незважаючи на явні порушення з боку кандидата в Президенти України Віктора Януковича, проголосив останнього Президентом України. На заклик іншого кандидата в Президенти України Віктора Ющенка народ вийшов на Майдан в знак протесту проти фальсифікацій, після чого почалася боротьба за чесні вибори.
Прихильники Віктора Януковича, у відповідь Майдану, зібралися в Сєвєродонецьку, де в Палаці спорту провели так званий «з’їзд депутатів всіх рівнів», на якому проголосили створення так званої «Південно-Східної Української Автономної республіки». Це дійство, звичайно, проходило під контролем і керівництвом ФСБ Російської Федерації, щоб налякати українців розколом і примусити їх визнати Януковича Президентом України. Однак, вийшло не так. Не встигли організатори цього зборища проголосити про створення «Південно-Східної Української Автономної республіки», як народ прозвав його ПІСУАРОМ за аналогією з сантехнічним пристроєм для справляння природніх потреб для чоловіків в громадських туалетах.
Зрештою був проведений ще один тур виборів, на якому переміг Ющенко.
Ні «Серьогу Підрахуя», ні організаторів «ПІСУАРУ» до кримінальної відповідальності не притягнули, що в подальшому призвело до анексії Криму та війни на Сході. На сьогодні це є реальністю.
Цей відступ від теми був необхідний, щоб пояснити те, що відбувалося сьогодні в Кременчуцькій районній раді. Як відомо, частина Кременчуцького району, яка знаходится на лівому березі Псла, має для мільярдера Жеваго стратегічне значення. Меж міста Горішніх Плавнів (колишнього Комсомольська) для нього недостатньо, тому що Горішньо-Плав’янське родовище залізорудних кварцитів вичерпується, аналогічне родовище в с. Єрестово має поклади руди, які недостатньо багаті залізом, тож єдиний варіант розвитку імперії Жеваго, яка зазнала серйозних втрат внаслідок банкрутства банку «Фінанси та Кредит», внаслідок втрат активів на окупованих територіях, а також необхідності продавати контрольний пакет акцій ХК «АвтоКрАЗ» - це розбудова Біланівського кар’єру залізорудних кварцитів, який знаходится на території Бондарівської сільської ради Кременчуцького району, що не є повністю йому підконтрольною. Поки при владі був Янукович, Жеваго, напевне не задарма, вирішував з ним проблему побудови Біланівського гірничо-збагачувального комбінату дуже просто. Депутатів Кременчуцької районної ради примушували голосувати за потрібні рішення, деяких, як кажуть в народі, «через коліно», і ці рішення приймалися. Згадаймо хоча б процес прийняття рішення про затвердження Схеми планування Кременчуцького району Полтавської області 27 червня 2013 року, яка насправді була схемою планування розбудови Біланівського ГЗК. Але в 2014 році Янукович втік, в 2015 році Жеваго втратив банк «Фінанси і Кредит», не зміг посадити в крісло мера м. Кременчуці свою ставленицю Ірину Дроздову, також не йому вдалося мати в достатній кількості «ручних» депутатів як в міськраді м. Кременчука так і в Кременчуцькій районній раді. Оскільки населення як м. Кременчука, так і Кременчуцького району в своїй більшості категорично проти розбудови Біланівського ГЗК в зв’язку з величезними екологічними ризиками, то Жеваго як свого часу «таваріщ Лєнін» пішов іншим шляхом.
Спочатку, він розпочав кампанію підкупу мешканців, депутатів та сільського голови с. Бондарів та Бондарівської сільської ради. Цей тактичний крок мав успіх і 14 січня 2016 року, не встигнувши відійти від зустрічі так званого «старого нового року», громада Бондарівської сільської ради, завдяки позиції сільского голови Вячеслава Бондаря та депутата Кременчуцької районного ради Ганни Капустян, які незадовго до цього вважалися борцями проти Біланівського ГЗК, дали згоду на відселення і початку розробки Біланівського кар’єр залізорудних кварцитів.
Однак Кременчуцька районна рада для Жеваго була, як кажуть не «по зубам». І тут йому в нагоді стала проголошена в державі децентралізація, коли Веховна Рада України зобов’язала сільські ради об’єднуватися в самодостатні сільські територіальні громади.
Першим сигналом стало те, що Салівська та Келебердинська сільська ради забажали приєднати до Горішніх Плавнів (колишнього Комсомольська). Але потім це питання якось загальмувалося, як на мене, з тієї простої причини, що ці сільради для Жеваго за великим рахунком не цікаві із-за того, що не мають покладів залізної руди, а зайві робочі руки зараз йому теж не потрібні, бо і Полтавський ГЗК і Єрестівський ГЗК на даний час переживають скорочення. Його цікавлять сільради, де він планує організовути видобуток руди в Кременчуцькому районі, а саме Пришибська та Бондарівська сільська рада. Саме ці сільські ради Жеваго хоче захопити під повний контроль. Разом із Галещинською селищною радою, яка вже сьогодні йому підконтрольна, Жеваго має намір повністю контролювати частину Кременчуцького району, що знаходиться на Лівому березі Псла, територію м. Горішні Плавні, а також Козельщинський район, де його найбільше цікавить Галещинська селищна рада, бо вона прилягає до Біланівського родовища залізорудних кварцитів.
На сьогоднішній сесії Кременчуцької районної ради під час розгляду питання «Про звіт головного лікаря комунального закладу «Кременчуцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» про виконання функціональних обов’язків та фінансово-господарську діяльність установи за 2015 р.», абсолютно раптово для мене прозвучала фраза про те, що районний центр первинної медико-санітарної допомоги деякі місцеві «князьки» хочуть перенести до с. Пришиб. Цю ідею проштовхувала сільський голова с. Білецьківки Анна Самойлюк, яка відома своїми зв’язками з командою Жеваго.
Перед початком сесії на трибуні було зачитане звернення мешканців Єрестового про страшні умови їхнього проживання, які спричинені розбудовою кар’єру. При цьому всі обіцянки Жеваго залишилися не виконаними. Прозвучали слова нищівної критики відносно Пришибського сільського голови за те, що інтереси мешканців с. Єрестового нею були продані інтересам Жеваго і, напевне, не задарма. Не оминули увагою і Ганну Капустян, яка дуже багато обіцяла під час передвиборчої кампанії, але нічого не зробила. Тож на сесії Пришибський сільський голова сиділа мовчки, чого не можна було сказати про її колегу із Білецьківки.
Раптом я відчув себе не дуже добре, бо зрозумів для чого це все затіювалося; Жеваго, який втратив будь-який вплив на місцеву владу в м. Кременчуці та в Кременчуцькому районі, намагається, під видом децентралізації, відірвати від Кременчуцького району Пришибську та Бондарівську сільську раду, розбудувати свої гірничо-збагачувальні підприємства, а інші частини Кременчуцького району його не цікавлять, тож ним дістануться лише екологічні проблеми та проблеми зі здоров’ям населення.
При цьому, щоб затуманити людям голову, сільські голови в Недогарках, в Ялинцях, в Омельнику, в Білецьківці проводять роботу по приєднанню до Пришибської територіальної громади, хоча зрозуміло, що їздити за первинною медичною допомогою із Білецьківки в Пришиб – це величезні витрати.
Тепер уявімо картину, яка стане реальністю, коли план Жеваго буде реалізований. Кременчуцький район як адміністративно-територіальна одиниця перестане існувати, якщо не де-юре, то де-факто точно. На території Кременчуцького району будуть існувати клаптикові сільські громади, які частково будуть контролюватися Жеваго. Пришибська, Бондарівська, можливо, Запсільська, Келебердянська та Салівська сільські ради будуть повністю приєднані до Горішніх Плавнів. Всі прибутки від розробки залізних руд підуть в кишеню Жеваго, який дещо із них кине як кістку собаці підконтрольним йому територіям. Ця територія перетвориться на другий Донбас чи Кривбас, де ніхто не примусить Жеваго до реабілітації територій, які він використає для власного збагачення. Швидше за все, після вичерпання всієї руди, Жеваго її кине напризволяще, як кинув свого часу вкладників банку «Фінанси і Кредит», а відновлювати нормальний екологічний стан доведеться громаді Кременчука та Кременчуцького району, яким Жеваго просто «поверне» непотрібні йому території після використання.
Місто Кременчук і частина Кременчуцького району, що розташована на правому березі Псла, із прибутків Жеваго не матимуть нічого, а отримають повністю зруйновану екологію. Особливо загрозливе становище буде на територіях тих сільських рад, що розташовані на березі Псла. Мається на увазі нинішні Запсільська, Потоківська та Омельницька сільські ради. Але й інші сільські ради мають реальні шанси постраждати. У яку суму обійдеться реабілітація виснажених видубутком залізної руди земель, я навіть уявляти не можу.
Що треба зробити, щоб уникнути сценарію, прописаного в планах Жеваго? Як на мене, варіант тут тільки один – створення єдиної Кременчуцької районної територіальної громади. Як приклад, можна взяти Шишацький та Котелевський райони Полтавської області. Така територіальна громада спроможна протистояти загарбницьким планам Жеваго і, одночасно, забезпечити права її мешканців. Тож прошу всіх керівників Кременчуцького району поспішати, часу обмаль. Звертаюся до громади міста Кременчука та Кременчуцького району: прошу усвідомити весь обсяг загрози і протидіяти. Треба об’єднуватися, щоб наші діти і онуки не проклинали нашу бездіяльність.
25 травня 2016 року
Олег Савченко

