середа, 23 серпня 2017 р.

Як Геннадій Іванян хоче перетворити Кременчук на Венесуеллу!

Я вже писав про те. як депутат Кременчуцької міської ради Геннадій Іванян бореться з корупцією в м. Кременчуці в своїй статті "Чи посадить своїх друзів Геннадій Іванян?" (дивіться за посиланням: https://www.facebook.com/oleg.savchenko.9/posts/1098323623633324?pnref=story або в блозі за посиланням:https://www.blogger.com/blogger.g?blogID=8295329561958194840#editor/target=post;postID=8999690306498833868;onPublishedMenu=allposts;onClosedMenu=allposts;postNum=1;src=postname).
В цій статті я намагався простою мовою пояснити, що ця боротьба є фарсом, який розрахований на невибагливого до доказів виборця, щоб отримати його голос на виборах, а не справжньою боротьбою з корупцією, яка передбачає досить широкий спектр заходів, насамперед зміни психології та поведінки більшості населення, чого досягти не так просто.
Після написання цієї статті, я зацікавився, а як же пан Іванян збирається вирішувати інші проблеми міста, бо стало зрозуміло, що вся його політична активність направлена на одне - стати мером міста або народним депутатом від м. Кременчука, в залежності від того, які вибори будуть раніше і які для нього стануть успішнішими. 
А зацікавило мене те, як пан Іванян ставиться до підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Свої рецепти він виклав в статті "Корупційні схеми місцевої влади", яка опублікована мовою окупантів в газеті "Думка.соm" за № 7(10) липень 2017 року.
Проаналізуємо ж рецепти від Геннадія Іваняна, виходячи виключно з його слів, які наведені в названій статті. 
Перше, на що звертає увагу пан Іванян, це те, що для обгрунтування тарифів на послуги для кожного комунального підприємства, є інвестпрограма. В цій інвестпрограмі має бути передбачене вливання капіталу на розбудову інфраструктури міста. Існує в інвестпрограмі один із пунктів, в якому викладені конкретні цифри, що впливають на собівартість тарифів. Потім збільшену ціну тарифу затверджує НКРЕ (так саме НКРЕ написано в статті, хоча справжня скорочена назва цього органу має абревіатуру НКРЕП, тобто Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, однак це не найбільша безграмотність, викладена в наведеній статті).
Далі на питання репортера про те, чи виконується інвестпрограма, Геннадій Іванян щиро і правдиво відповів, що практика показує наступне: наші комунальні підприємства, такі як "Теплоенерго", "Водоканал", Кременчуцька філія "Полтаваобленерго" ніколи не виконують цю інвестпрограму. У них постійний нуль. Їм постійно пробачають. І кожного разу вони просять перенести виконання зобов'язання перед цією інвестпрограмою на наступний термін.  Зупинимось на секунду. По-перше, "великий фахівець" в галузі комунального господарства Геннадій Іванян назвав Кременчуцьку філію ПАТ "Полтаваобленерго" комунальниам підприємством. Невже пан Іванян не знає, що ПАТ "Полтаваобленерго" є публічним акціонерним товариством, яке повністю контролюється олігархом Ігорем Коломойським і який має аж 5 депутатів в міській раді, що активно лобіюють вигідне ціноутворення для цієї компанії. Громада міста Кременчука, депутати Кременчуцької міської ради, міський голова м. Кременчука звичайно можуть впливати на ціну тепла та електроенергії, якщо об'єднаються в боротьбі проти сваволі І. Коломоського. Пане Іванян! Ви голова найбільшої депутатської фракції в Кременчуцькій міськраді. Будь-ласка, домовляйтеся з іншими фракціями про тиск на ПАТ "Полтаваобленерго" з метою зниження тарифів на світло і тепло. Зразу хочу попередити, боротися проти Коломойського дуже важко, фракція "Укропу" в Кременчуцькій міській раді Вам буде чинити шалений спротив, але ця боротьба Вам надає шанс отримати непогані перспективи на майбутніх виборах. Хоча може бути і по іншому. Ви ризикуєте отримати шквал негативної інформації про себе з боку всіх засобів масової інформації, що контролюються Коломойським. А таких немало. І в цьому шквалі ризикуєте втратити той рейтинг, який маєте на сьогодні. По-друге, Геннадій Іванян чомусь не згадав, що КП "Кременчукводоканал" довгий час керував його колишній однопартієць Валерій Медведовський, який ставши віце-мером в 2010 році, контроль над підприємством не втратив і навіть після зняття з посади в 2015 році через суд відновився на посаді генерального директора КП "Кременчукводоканал". Чому Генналій Іванян не хоче викликати його на засідання депутатської комісії, підняти всі інвестпрограми цього підприємства і не спитати, які причини, що жодна з них не виконана? На засіданні цієї комісії і я б теж хотів бути присутнім і задати питання пану Медведовському з приводу надання пояснення того, як він ставиться до інформації про те, що він та його підлеглі примушували робітників КП "Кременчукводоканал" працювати по 12 годин і без вихідних, використовуючи комунальну техніку, а гроші за виконану роботу чомусь перераховувалися на підозрілі підприємства з інших міст. Дуже хотілося б почути, чому за весь час роботи пана Медведовського на своїх посадах, так і не було встановлені лічильники води на всіх великих підприємствах міста, а злі язики говорять, що замість цього Валерій Володимирович отримував валізи з готівкою, на які облаштовував своє досить шикарне своє життя та таке ж життя своєї родини. Звичайно, що пан Медведовський то все буде заперечувати, але як пояснити свої "хатинки" та "хатинки" своїх дітей, їхні автівки, які чомусь не вироблені на "АвтоЗАЗі", якщо офіційні зарплати дозволяли вести досить скромний спосіб життя? Але тут пан Іванян чомусь не хоче розбиратися, чітко дотримуючись девізу генерала Франко - колишнього диктатора Іспанії: "Друзям - все, всім іншим - закон". Він навіть не розуміє, що своїми словами читає вирок сам собі, говорячи про те, що, оскільки інвестиційні програми не виконувалися, а люди платили на протязі багатьох років, то це є корупційним діянням з боку комунальних підприємств і з боку міської влади, яка знає про це, але замовчує, Пане Іванян, Ви з 2010 року є депутатом Кременчуцької міської ради і несете таку ж відповідальність за стан справ в комунальній сфері, як і інші депутати. Я запитую пана Іваняна: якщо інвестпрограма КП "Кременчукводоканал" не виконувалася роками, то чому він про це мовчав? Чому не вимагав заслуховування стану виконання інвестпрограм в КП "Кременчукводокнал", поки керував цим підприємством прямо чи опосередковано Валерій Медведовський? Чому його однопартійці захищають Валерія Медведовського зараз, коли, на моє тверде переконання, його не можна допускати до КП "Кременчукводоканал" на гарматний постріл і треба зробити максимум зусиль для притягнення його до відповідальності за ті розкрадання в цьому та інших комунальних підприємствах, що мали місце в минулому? Все це нагадує анекдот, який мені розповіли минулого року: один чоловік привселюдно гнівається на корупцію у владі, кричить: "Дивіться до чого довели країну ці корупціонери, скрізь відкати, нечесно зароблені гроші, безмежна розкіш, коли народ в злиднях?". Інший чоловік, який стояв поруч, запитує першого: "То ви хочете з корупцією боротися?". На це перший чоловік відповів: "Ви не зрозуміли, я не хочу боротися з корупцією, я хочу в ній брати участь". 
Якщо аналізувати роботу такого комунального підприємства, як КП "Кременчукводоканал", то, на моє переконання, без налагодження контролю влади і громади за його роботою, позитивних результатів годі чекати. А контроль влади передбачає контроль і з боку депутатів Кременчуцької міської ради. То ж поле для діяльності пана Іваняна безмежне. Але ж КП "Кременчукводоканал" не одне комунальне підприємство в місті. Їх десятки. І кожне має контролюватися як владою, так і громадськістю. Тож, вперед, пане Іванян, на Вас чекають великі справи. Ви маєте  можливість реалізувати те, про що розповідали в статті: рахувати за останні 5-6 років невиконання обов'язкових умов Інвестпрограми, виявляти десятки мільйонів гривень, що випарувалися невідомо куди, які доцільно було б повернути людям або компенсувати їх за рахунок майбутніх платежів. Далі, пан Іванян, Ви маєте можливість добитися того, щоб керівники міста серйозно зайнялися цим питанням щодо виконання інвестпрограм. Причому підійти до вирішення проблеми дуже жорстко: карати керівників звільненням з наступною кримінальною відповідальністю. Браво, пане Іванян, тут я підтримую кожне Ваше слово і пропоную Вам розпочати з Валерія Медведовського, щоб довести щирість своїх намірів. Чому б не почати боротьбу з корупцією з того, щоб посадити свого друга?
І, нарешті, головне. На питання репортера, як пан Іванян ставиться до підвищення терифів, то останній відповів, що категорично виступає проти підвищення тарифів на надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Геннадій Іванян пояснює свою позицію тим, що міський голова і його оточення мають свій інтерес в інвестпрограмі, а тому підтримали підвищення тарифів, використовуючи шахрайські методи. З метою розібратися, чому тарифи збільшені до таких величезних розмірів, пан Іванян звернувся до міського голови Віталія Малецького з метою отримати договір з виконання інвестпрограми між виконкомом і управляючими компаніями, але так і не вказав, чи отримав він цей договір і чому його не прочитав. Зупинятися на половині шляху - не найкраще риса будь-якої людини, а політика, тим більше. Незважаючи на це пан Іванян песимістично заявив, що ми не побачимо ніякого покращення стану своїх будинків, дворів і вулиць, тому що це просто нереально, але чому, знов промовчав. Я, наприклад, бачу  проведення капітального ремонту внутрішньодворової дороги будинку № 8 на вул. Соборній, маю відомості про ремонт доріг у дворах інших будинків, Раківка останнім часом перетворюється на цілком цивілізований район, чому пан Іванян цього не баче, мені не зовсім зрозуміло. Хоча, можливо пан Іванян не хоче цього бачити, але то вже інша справа.  Зате пан Іванян запропонував свій рецепт покращення роботи комунальної сфери, який полягає в тому, що кожний будинок, який обслуговується управляючими компаніями, повинен мати свій окремий особовий рахунок. Однак, пан Іванян вважає, що цього мало і має бажання побачити конкретну додаткову угоду до договору, в якому має бути вказано в якому будинку в 2017 році будуть проводить заплановані работи. Замість цього пану Іваняну і його однодумцям показують якісь абстрактні цифри і картинки. Пане Іванян, якщо Ви не можете розібратися в абстрактних цифрах і картинках, то я не можу зрозуміти, як Вам допоможуть покращити роботу комунальної сфери існування окремих особових рахунків і конкретні додаткові угоди до договору? Для того нас і учать у навчальних закладах, щоб ми розуміли абстрактні цифри і картинки і вміти критикувати їхній зміст, якщо він не відповідає реальному стану речей.
Далі, пан Іванян обіцяє не полишити тему підвищення тарифів до переможного кінця. А переможним кінцем він вважає той час, коли тарифи будуть відкоректувані для зняття корупційних схем, але не вказав, яких саме. Особисто я пропоную пану Іваняну за консультацією звернутися до пана Медведовського. Він про корупційні схеми в комунальній сфері міста знає все, але чомусь цією інформацією не ділиться.
Останнє, що вказав пан Іванян в своїй статті, це те, що рішення про підвищення тарифів є зрадою інтересів громадян м. Кременчука. 
Мені цікаво, чи дійно пан Іванян вірить в те, що говорить і публікує. Він є підприємцем і розуміє, що будь-який товар або послуга має ринкову ціну, яка складається із співвідношення попиту і пропозиції. І якщо ціна товару або послуги у підприємства не відповідає ринковій ціні, то, в залежності від її значення, ми можемо говорити або про наявність збитку або про спекуляцію. Збиток від неринкової ціни має чимось компенсуватися, інакше підприємство збанкрутує. Ці збитки можуть покриватися від діляьності інших напрямків виробництва підприємства та/або із місцевого чи державного бюджету. Якщо місто, регіон або держава буде покривати із бюджету занадто багато збитків, то ці утворення просто перестануть існувати. Як приклад можу навести колишній СРСР, де бюджетом покривалося стільки збитків від дільності державних підприємств, які складали основу економіки цієї країни, що ця держава розвалилася на шматки, коли доходи від основного джерела покриття збитків - торгівлі нафтою впали до мінімального значення. Зараз, в День Незалежності, колишні комуністи стверджують, що СРСР розвалили якісь внутрішні та зовнішні вороги, але вони просто не хочуть визнавати той факт, що економіка цієї держави була катастрофічно неефективна, і, в першу чергу, від відсутності ринкових механізмів ціноутворення. Якби СРСР тоді не розвалився, то жили б ми зараз як в КНДР, і гризли б траву, щоб не померти з голоду, але б все рівно помирали і випрошували б гуманітарну допомогу у цивілізованих країн. Інший промовистий приклад - це Венесуелла, яка за часів правління Уго Чавеса перетворилася із більш-менш розвиненої країни, що мала і має зараз величезні запаси нафти, в країну-банкрута, де панує голод і соціальна анархія. Чому ж так сталося?  Та тому, що Уго Чавес був не просто популістом. Він був популістом, який свої обіцянки реалізовував. Що з цього вийшло, ми бачимо з засобів масової інформації. 
Треба визнати, що будь-яке підвищення тарифів - досить нелегкий крок для влади. Зрозуміло, що це викличе негатив з боку виборців і стане перешкодою для утримання влади на наступних виборах, але залишати зараз тарифи в комунальній сфері без змін призвело б до банкрутства комунальних підприємств, управляючих компаній і всієї комунальної сфери. Можна сперечатися з приводу того, настільки обгрунтовані тарифи, що введені, але це потрібно робити мовою цифр і фактів. Приведу один досить промовистий аргумент. Є таке поняття як інфляція. Інфляція настає тоді, коли, внаслідок помилок в фінансовій і банковській політиці, держава в особі Національного банку випускає в обіг більше грошей, ніж вироблено товарів і послуг. Наслідком цього стає стрімке зростання цін. Одним із показників інфляції є курс національної валюти до світових конвертованих валют. З часів Другої світової війни такою конвертованою валютою був долар США. Давайте порівняємо курс долара США на початку 2008 року і курс долару США в 2017 році. На початку 2008 року, тобто на час прийняття рішення міськвиконкому про встановлення комунальних тарифів управляючим компаніям курс долара США до гривні був 1 до 5. Зараз курс долара до гривні - 1 до 25-26, тобто він з 2008 року зріс у більш, ніж п'ять разів. Мені можуть заперечити, що в жовтні 2008 року вибухнула світова фінансова криза і курс долара різко стрибнув вгору до 10 гривень за один долар. І тільки на початку 2009 року він стабілізувався на позначці близько 8 гривень за один долар і в такому значенні проіснував до початку 2014 року, коли почав стрімко зростати і лише на початку 2015 року встановився на нинішньому рівні. Згоден, але якщо взяти навіть рівень 1 долар за ціною 8 гривень, то рівень інфляції за це час зріс більше, ніж втричі. Я також згоден, що це занадто спрощений аналіз, потрібно з цим питанням розібратися більш детально, але навіть один цей факт говорить про те, що зростання тарифів на 250% стало не таким вже необгрунтованим? 
  Зрозуміло, що управляючі компанії є менш ефективними господарями, ніж об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), тому що мають в своїй структурі певну бюрократію, яка безпосередньо не виробляє товари та послуги, а лише керує цією діяльністю. Ця бюрократія і власники цих підприємство намагаються всіма способами заробляти не ринковими, а спекулятивними цінами. ОСББ - це об'єднання, яке позбавлене зайвої бюрократії, а тому має можливість знижувати ціну товарів і послуг до рівня ринкової, а можливо, і нижче ринкової, однак вигідної для себе. Міська влада м. Кременчука в особі міського голови, міськвиконкому та депутатів міської ради не лише не заважає, а всіляким чином заохочує створення ОСББ. Однак процес їх створення йде непросто, бо в багатьох будинках мешканці не хочуть або не можуть самоорганізуватися. Без самоорганізації вони змушені платити більше, бо доплачують бюрократії управляючих компаній і їхнім власникам за своє невміння або небажання самоорганізовуватися. В Кременчуці є приклади ОСББ, які встановлюють тарифи для своїх мешканців на рівні вдвічі нижчому, ніж управляючі компанії. Тому самоорганізовуватися мешканцям багатоквартирних будинків доведеться в будь-якому випадку, бо тарифи в управляючих компаніях не знижуватимуться ніколи, тому що тоді бюрократія цих компаній просто зникне, а їхні власники збанкрутують. До цього слід додати, що ПАТ "Полтаваобленерго" як монополіст буде намагатися підвищувати свої тарифи до максимуму. Тому потрібно вже зараз думати про альтернативні джерела енергії, бо витрати з енергетики є основною складовою комунальних витрат. І не тільки думати,а й реалізовувати конкретні проекти. Для управляючих компаній це питання не є актуальним, бо бюрократія не здатна на розвиток, вона здатна лише спекулювати. Власникам управляючих компаній зараз теж не вигідно займатися альтернативною енергетикою, бо це потребує значних вкладень, які довго окуповуються. Тож у кожного мешканця м. Кременчука зараз є нелегкий вибір: або створення ОСББ, або переїзд у приватний будинок, де сам розпоряджаєшся своїм побутом, або життя в будинках, що перебувають на обслуговуванні в управляючих компаніях і безуспішній боротьбі за тарифи з олігархам, які володіють генеруючими компаніями. 

В будь-якому випадку, пане Іванян, не потрібно все спрощувати і робити з Кременчука Венесуеллу! 

24  серпня 2017 року                                                            Олег Савченко 



Немає коментарів:

Дописати коментар